Чому у Грозному протестують через утиски рохінджа у М'янмі?

Скільки людей вийшло на вулиці чеченської столиці Грозного, щоб висловити протест проти переслідування народу рохінджа у М'янмі (колишній Бірмі), невідомо. У будь-якому разі, за оцінками Deutsche Welle, менше, ніж названі офіційною владою 1,1 мільйона людей. Проведена в понеділок, 4 вересня, демонстрація була організована прибічниками чеченського президента Рамзана Кадирова. Прямо кажучи, школярам і студентам, працівникам підприємств і пенсіонерам з будинків для літніх людей наполегливо рекомендували взяти участь у публічних протестах, кажуть місцеві.

Кадирову хочеться зайвий раз презентувати себе лідером мусульманського світу. Зрештою, утиски рохінджа у М'янмі, з офіційної точки зору, не мають нічого спільного із Кавказом. Однак Кадиров вважає, що він, за допомогою протестів своїх співвітчизників, зможе набрати очок перед Кремлем, вважають у Москві.

"Він хотів би бути впливовим лідером ісламського світу", - вважає Олексій Малашенко з московського інституту "Діалог цивілізацій". Це могло б також стати поясненням, чому 41-річний Кадиров, практикуючий мусульманин, часом висловлюється щодо мирного процесу на Близькому Сході або ж про інші події в ісламському світі. 

"Удільний князь" Кадиров

Демонстранти у Грозному апелювали до Путіна з тим, щоб він "задіяв свій міжнародний авторитет, щоб зупинити геноцид мусульман у М'янмі". Рамзан Кадиров у минулому постійно підтримував політику президента Росії Володимира Путіна. Він робитиме це також і в майбутньому, вважає політолог Малашенко.

Водночас "удільний князь" Кадиров дозволяє собі висловлюватися з приводу зовнішньополітичних питань. Кремль, який врешті є відповідальним за зовнішню політику - в інших питаннях автономної - Чечні, може розглядати такий крок як виклик, але утримується від з'ясування стосунків з Кадировим. "Путін не може обійтися без Кадирова і навпаки - Кадиров залежний від Путіна", - зауважує московський експерт.

Між тим Путін пояснив, що висловлювання Кадирова щодо подій у М'янмі є його особистою думкою. І ні слова про демонстрації у Грозному, де, між іншим, все заспокоїлося. Критичніше для Кремля є те, що і в Москві люди вийшли на вулиці. Вони протестували перед посольством М'янми в російській столиці. Сили безпеки затримали на місці 17 осіб, всі вони, як повідомляють, походять з Чечні.

Москва блокує резолюцію

Офіційно Кремль намагається применшити значення подій у М'янмі. Речник Путіна Дмитро Пєсков ухилився від коментарів щодо утисків рохінджа. "Ми знаємо, що мусульмани дуже емоційно реагують на події у М'янмі", - зазначив Пєсков. Кремль ще виробив чіткої позиції щодо цих подій. Торік Росія та М'янма домовилися посилити військову співпрацю. У березні Москва спільно з Китаєм заблокували резолюцію Ради Безпеки ООН щодо захисту переслідуваної меншості у М'янмі. Тому ніхто не плекає ілюзій, що Кремль виступить із засудженням уряду М'янми. Головним для Москви є постійне покращення відносин з Китаєм. Він традиційно належить до покровителів М'янми і є, таким чином, важливим партнером, адже Росія хоче посилити свій політичний та економічний вплив у Південно-Східній Азії.

Чому Кремль хоче запобігти у будь-якому разі, так це протистоянню між мусульманами та буддистами в самій Росії - зайвий привід для того, щоб тема М'янми у Росії не отримала забагато уваги і розголосу.