Чому в Німеччині бояться повернення крилатих ракет

Січень 2019 року. Атомна війна та небезпека для життя - поняття, які, здається, є дуже далекими для ідилії міського лісу в південнонімецькому Гайльбронні. Лісова галявина Вальдгайде, яка розташована посеред цього лісового масиву, засипана снігом. З людей можна зустріти хіба що поодиноких собачників. У січні 1985 року погода була майже така сама, але навколо все було інакше: тут розташовувався режимний об'єкт і стояли американські військові. А 11 січня 1985-го тут сталась фатальна аварія. 

Леррі Ніколс, тодішній військовослужбовець США, відповідав у Гайльбронні за атомні ракети, розміщені у бункерах Вальдгайде, - ракети середньої дальності типу Pershing II. Розголошувати відомі йому дані Ніколс, звичайно, не міг. "Це немислимо, що жителі Гайльбронна про це нічого не знали. Мене це все страхало, бо я ж знав, що там розташоване", - пригадує Ніколс. Раптом сталось таке, що змінило все.

Нещасний випадок, який стривожив увесь світ

У бункері вибухнула одна з ракет. Троє товаришів Ніколса загинули, 16 дістали поранень. Ракета не була оснащена ядерною боєголовкою, однак "один із військових подумав, що вибух був ядерним", пригадує американець. "І це стається у самий розпал "холодної війни" - тож стривожився весь світ", - каже Ніколс. Завдяки цьому нещасному випадку жителі Гайльбронна вперше офіційно дізнались, що у Вальдгайде розміщені ракети Pershing.

Подружжя Альфреда та Сузанне Губерів (Alfred und Susanne Huber) каже, що на той момент вони вже знали, що на секретному об'єкті розміщені саме ядерні ракети. Губери були членами пацифістського руху і брали участь у демонстраціях проти базування в Німеччині ядерних ракет. Вони мітингували вдома, у Гайльбронні, і влаштовували демонстрації в Бонні, який тоді був столицею ФРН. "Ми вимагали одного: жодної загрози для інших і жодної небезпеки для нас", - згадує Альфред Губер. Те, що зараз знову заговорили про відновлення гонки озброєнь, його дружина Сюзанне вважає відкатом назад.

Гайльброннська Фукусіма - початок кінця "холодної війни"?

Альфред Губер розповідає, що метою їхнього руху тоді було насамперед убезпечити від Гайльбронна інших. "Але населення побачило також і той аспект, що ми як місце дислокації ракет є також і мішенню", - каже він. Вибух у Вальдгайде додав громадянському рухові нових аргументів. Настрої на місці різко змінились. Конрад Ваннер (Konrad Wanner) з Гайльброннської ради миру зараз називає це "моментом Фукусіми" - коли буквально відразу проти ракет стали виступати всі, а не тільки люди лівих поглядів. Населення "прокинулось", каже Сузанне Губер: "Цей вибух став підтвердженням того, наскільки це все небезпечно".

Леррі Ніколс також вважає, що подія у Вальдгайде була дуже значущою, і навіть називає її "початком кінця "холодної війни". І так, президент США Рональд Рейган та генсек ЦК КПРС Михайло Горбачов у грудні 1987 року підписали Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД), за яким мали бути знищені як радянські ракети SS20, так і американські "першінги". І першими ракетами, які це зачепило у 1988 році, були саме Pershing із бази у Вальдгайде. Кількома роками пізніше з території Німеччини вивезли усі ядерні ракети.

Легенда німецького руху за мир знову збирається протестувати 

Політик з Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Ергард Епплер (Erhard Eppler) у 1980-х був найвідомішим представником німецького руху за мир. Політики і суспільство тоді були дуже розділеними, але Епплер послідовно виступав проти додаткового озброєння Німеччини. Сьогодні протест проти атомної зброї був би в Німеччині ще більшим, каже Епплер. І він, 92-річний, обов'язково на нього б вийшов.

Тоді ж Епплер та його товариші не могли перешкодити ухваленню рішення про розміщення понад ста американських ракет типу Pershing II у Німеччині. Тож можна уявити, якою була його радість, коли був підписаний ДРСМД. Епплер, однак, вважав, що підписання цього договору вирішило питання з ракетами середньої дальності раз і назавжди. "Очевидно, що ні, - каже він. - Те, що ми бачимо нині, є чистої води ірраціональністю Дональда Трампа. Невідомо, які у нього наміри".

Нова гонка озброєнь

2 лютого сплив термін ультиматуму, який Сполучені Штати висунули Росії, вимагаючи від неї упродовж 60 днів повернутись до виконання зобов'язань за ДРСМД. У п'ятницю, 1 лютого, держсекретар США Майк Помпео оголосив, що Вашингтон призупиняє свою участь в угоді та вийде з неї назавжди, якщо Росія протягом найближчих шести місяців не доведе, що виконує її. Трамп вважає, що РФ порушила договір, коли створила крилату ракету наземного базування 9M729 для комплексу "Іскандер", що має радіус дії понад 500 кілометрів. У Москві ці закиди заперечують і кажуть, що радіус дії ракети менший.

У Німеччині ж переймаються тим, що, як і під час "холодної війни", США можуть захотіти відповісти на ракети росіян. Конрад Ваннер з Ради миру Гайльбронна бачить очевидні паралелі з 1970-ми. "Тоді теж закинули СРСР озброєння, на які США та НАТО мали відповісти", - пояснює він. Вони й відповіли розміщенням своїх ракет у Німеччині, а також в інших країнах Європи.

У Вальдгайде нині можна зустріти 21-річну представницю партії Зелених Ізабелль Штайдель (Isabell Steidel) та її друзів. Вони не можуть собі уявити, що у цій місцевості колись була зброя з величезною руйнівною силою і що вона може знову тут опинитись. Її таке уявлення дуже лякає, але одну річ Ізабелль таки зрозуміла: якщо знову почнеться гонка озброєнь, вона боротиметься з нею усіма можливими мирними засобами. Її точно підтримають Гайльброннська рада миру та Ергард Епплер.