Чому Берлін підтримав збереження членства РФ в Раді Європи
17 травня 2019 р.
На ювілейній зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів Ради Європи в Гельсінкі 17 травня досягнутий компроміс, що дозволяє повернути російській делегації право голосу в Парламентській асамблеї цієї організації (ПАРЄ), якого вона була позбавлена в покарання за анексію Криму.
У відповідь Росія кілька років тому перестала сплачувати членські внески, що могло вже в червні цього року призвести до її формального - за борги - виключення з Ради Європи, на чому наполягали деякі члени цієї організації, зокрема, Грузія і Україна. Німеччина і ціла низка інших держав були проти такого кроку. І ось чому.
"Бастіон права і демократії"
"Ми хочемо, щоб Росія залишилася членом Ради Європи, там її місце, - заявив глава МЗС ФРН Гайко Маас (Heiko Maas), відповідаючи в Гельсінкі на запитання кореспондента DW. - Рада Європи - це бастіон права, демократії, правової держави і прав людини, тому так важливо зберегти дієздатність цієї організації ".
Але справа не стільки в тих 60 мільйонах євро, які Росія заборгувала перед Радою Європи. Сума невелика, і її легко могли б компенсувати інші донори. Головне, на що звернув увагу Гайко Маас, - це можливість громадян країн-членів Ради Європи звертатися зі скаргами до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). "Ми хочемо, - пояснив Маас в інтерв'ю DW, - щоб така можливість залишалася і у громадян Росії".
Експерт парламентської фракції соціал-демократів з прав людини Франк Швабе (Frank Schwabe) вказує, крім того, що виключення Росії з Ради Європи призвело б до того, що і "мільйони жителів окупованих або контрольованих територій - таких, як Крим, Донбас або Південна Осетія" , також виявилися б позбавленими права подавати в ЄСПЛ скарги на російську владу.
Як часто росіяни скаржаться в ЄСПЛ?
Тим часом за статистикою самого ЄСПЛ саме такі скарги становлять найбільшу частину справ, які розглядають судді в Страсбурзі. У минулому році скарг на владу Росії було понад 12 тисяч (12 148). З 1014 рішень, винесених судом в минулому році, майже чверть (248) були у справах, пов'язаних з Росією, і з них тільки в п'яти випадках ЄСПЛ не визнав фактів порушень з боку російської влади.
Найчастіше суд визнавав її відповідальною за жорстоке і нелюдське поводження з громадянами, за порушення їхніх прав на свободу і безпеку, на справедливий судовий розгляд, на недоторканність приватного життя. За словами Кирила Коротеєва з правозахисної організації "Агора", якого цитує портал "МБХ медиа", "ЄСПЛ виконує функцію районного суду щодо захисту свободи зібрань". Якби судова система в Росії була адекватною, продовжує правозахисник, то всі проблеми можна було б вирішувати "на місці, не чекаючи допомоги в іноземному місті".
На другому місці в 2018 році за кількістю скарг до ЄСПЛ були громадяни Румунії, на третьому - України, на четвертому - Туреччини, на п'ятому - Італії. Німці скаржилися 489 разів, 19 справ були розглянуті, але тільки в двох випадках судді виявили порушення, яких припустилася влада ФРН.
Механізм санкцій і переговори з Лавровим
В інтерв'ю DW за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн Ради Європи в Гельсінкі Гайко Маас позитивно оцінив досягнутий компроміс. У засіданні ПАРЄ в червні цього року зможуть взяти рівноправну участь делегації всіх 47 країн, підкреслив він.
Одночасно Маас звернув увагу на домовленість міністрів створити механізм, який дозволить, за його словами, "в майбутньому запроваджувати санкції проти країн, які є членами Ради Європи, за порушення основоположних правових приписів". Яким саме буде цей механізм і які санкції передбачатиме, німецький міністр, проте, не уточнив.
На двосторонній зустрічі з Сергієм Лавровим, що відбулася в кулуарах засідання, як розповів Маас кореспонденту DW, йшлося, серед іншого, про ситуацію в Україні. Німеччина, заявив він, очікує від Росії "позитивного внеску в реанімацію мінського процесу".