Чи потрібна українським жінкам політика і навпаки

Чим вищий рівень влади і чим більше відповідальності за ухвалення важливих рішень, тим менша частка жінок, зазначають експерти проекту, який реалізує Донецька громадська організація «Альянс» за підтримки посольства Німеччини в Україні. Про це, кажуть вони, дуже красномовно свідчить статистика. Так, в нинішньому уряді немає жодної жінки-міністра, а представництво жінок у Верховній Раді – лише 8 відсотків. Утім, картина кардинально змінюється, коли йдеться про склад сільських рад чи чиновницькі посади нижчого рівня. Там перевага за жінками.

Політика без жінок

В Україні традиційно склалася така політична ситуація, коли чоловіки розподіляють ресурси та ухвалюють рішення, а жінкам залишається лише виконувати їхні вказівки, зазначає експерт з гендерних питань Німецького фонду імені Генріха Бьолля в Україні Галина Ярманова. Відсутність чи незначне представництво жінок у політиці багатьма країнами сприймається як серйозна проблема на шляху до гендерної рівноваги, каже експерт. Вона зауважує, що Україна на міжнародному рівні взяла на себе зобов'язання збільшити представництво жінок у політиці до 30 відсотків до 2015 року. Однак поки що це лише декларації.

У деяких країнах політичні партії добровільно встановлюють квоти на присутність у виборчих списках чоловіків та жінок. В Україні, за словами експерта, мали місце понад 10 невдалих спроб провести такі законопроекти. Але ж справа не тільки в квотах та законодавчих нюансах, каже експерт. Потрібно змінювати громадську думку, зокрема стосовно сексистських висловлювань з боку найвищих представників влади. А журналістам – частіше підіймати питання, що заважає жінкам бути в політиці, каже Ярманова. 

Надумана проблема?

Американський термін «скляна стеля», який означає невидимий бар’єр, що обмежує просування жінок по службовій чи політичній кар’єрній драбині, притаманний і Україні, кажуть експерти. «Утім, якщо примушувати політиків чи бізнес до введення примусових квот за «статевою ознакою», то можна отримати не гендерну демократію, а  проект «співаючі труси», тільки з політичним присмаком», - каже медіа-експерт Ірина Гамбарян. На її думку, існуюче українське законодавство ніяк не перешкоджає участі жінок у політиці. Головна проблема – аби самі українські жінки цього прагнули. 

«Питання гендерної рівності в політиці підіймається в експертних колах та громадських організаціях. Утім, серед проблем, які сьогодні хвилюють мешканців України, зокрема жінок, ми не знайдемо неможливість їхньої участі в політиці. Можливо, це пов’язано із стереотипними поглядами на роль жінки в суспільстві, неопатріархальними тенденціями та низькою активністю громадськості на відміну від західних країн», - припускає інший учасник дискусії, представник місцевих органів влади Сергій Симонов.

Гендерна рівність по-німецьки

Експерти визнали, що проблеми гендерної демократії більшою чи меншою мірою притаманні всім країнам. Тема гендерної рівності – одна з головних тем внутрішньої політики ФРН, каже учасник дискусії, представник німецького посольства, заступник Генерального консула у Донецьку Маттіас Кох. За його словами, Німеччина підтримує також відповідні проекти і на міжнародному рівні.

«Однак може скластися  оманливе враження, якщо в Німеччині канцлер жінка, то в цьому питанні немає проблем. Жінки в Німеччині краще освіченні,  ніж чоловіки, утім, на високих позиціях їх менше, і вони також менше заробляють, ніж чоловіки, навіть якщо займають однакові позиції», - каже Кох. Нині в німецькому уряді точиться дискусія, як змінити ситуацію, щоб у наглядових радах великих підприємств було більше жінок. Звичайно, є й позитивний розвиток. Так, 30 відсотків депутатів Бундестагу – це жінки, а у складі уряду 6 міністерок із 16  його членів, зауважив німецький дипломат.

Автор: Каріна Оганесян
Редактор: Христина Ніколайчук