Як санкції проти Росії можуть вплинути на Німеччину

У зв´язку з кризою довкола Криму Європейський Союз запровадив перші, але поки що доволі м´які політичні санкції проти Росії. Але якщо Москва й надалі загострюватиме ситуацію в Україні, то може бути ухвалено економічні санкції. Таким було рішення екстреного саміту ЄС, який відбувся 6 березня у Брюсселі. Канцлерка Німеччини Анґела Меркель пригрозила Москві масштабним переглядом відносин включно з "широкою палітрою економічних заходів".

Східний комітет відстоює інтереси своїх членів

Про що саме йдеться, у Брюсселі та Берліні поки не уточнюють. Але можна виходити з того, що європейські політики вже почали прораховувати конкретні наслідки тих чи інших рішень. Дискусія про них розгортається і в німецькому суспільстві. У ділових та експертних колах нема спільної точки зору на те, чим Німеччині загрожує введення санкцій проти Росії.

Проти них активно виступає Східний комітет німецької економіки - доволі впливова в Німеччині організація, що об´єднує німецькі компанії, які займаються бізнесом на пострадянському просторі та у Східній Європі. Керівник комітету Екгард Кордес у інтерв´ю DW підкреслив: "Санкції, що спровокують заходи в відповідь із російського боку, не відповідають нічиїм інтересам".

У Росії працюють близько 6000 німецьких фірм. Усі найважливіші серед них є членами Східного комітету і, звісно, побоюються, що торговельна війна завдасть збитків їхньому бізнесу. Від цього, не стомлюються повторювати керівники комітету в численних інтерв´ю для німецьких ЗМІ, безпосередньо постраждає і німецький ринок праці. "За нашими оцінками, є близько 300 тисяч робочих місць у Німеччині завдяки економічним зв´язкам із Росією", - нагадує Екгард Кордес.

36 мільярдів на фоні 1 трильйона

Порівняємо цю цифру з двома статистичними показниками. На початку 2014 року зайнятість у Німеччині досягла чергового рекордного рівня: не враховуючи сезонні фактори, в країні працювали 41,95 мільйона людей. Водночас кількість безробітних становила в лютому 3,14 мільйона людей. Чи збільшиться ця армія одразу на 300 тисяч? Не факт, що в разі запровадження санкцій із боку Німеччини та ЄС і відповідних заходів із боку Росії всі згадані робочі місця неодмінно будуть втрачені.

Адже більшість із них створено на підприємствах, які експортують свою продукцію не лише до Росії. За даними Федерального статистичного відомства в Вісбадені, у 2013 році німецьке постачання на російський ринок знизилося в порівнянні з 2012 роком більш ніж на 5 відсотків - до 36,1 мільярда євро. У результаті цього Росія поступилася місцем найважливішого торговельного партнера Німеччини у східноєвропейському регіоні Польщі, куди було продано товарів та послуг на 42,29 мільярда євро.

Загальний обсяг експорту з Німеччини на світовий ринок склав у 2013 році 1,094 трильйона євро. На фоні цієї цифри стає зрозумілим, що Росія для Німеччини - доволі важливий ринок збуту, але його навряд чи можна вважати життєво важливим.

"Межа терпіння" промисловців

Постачання з Росії до Німеччини, яке теж знизилося у 2013 році більш ніж на 5 відсотків, становило 40,42 мільярда євро, причому складалося воно переважно з енергоносіїв - нафти й газу. Для "Газпрому" Німеччина є "ключовим ринком у Євросоюзі", не раз повторював керівник російського держконцерну Олексій Міллер, оскільки вона є не лише значним споживачем газу, а й проміжним пунктом для його транзиту в інші держави ЄС.

Саме російські поставки енергоносіїв, перш за все газу, і опинилися нині в епіцентрі дискусії. Що буде, якщо Росія в відповідь на санкції ЄС перекриє трубопроводи? Адже Німеччина отримує з Росії близько 35 відсотків нафти й газу, які вона споживає. "У нас є резерви нафти й газу, до того ж є інші джерела постачання. На мій погляд, нас шантажувати не вдасться", - вважає Ульрих Ґрилло, президент головної організації німецького бізнесу - Федерального об´єднання німецької промисловості (BDI).

В інтерв´ю газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung він дав зрозуміти, що ділові кола Німеччини не виключають застосування санкцій, хоча, в принципі, завжди виступають за вирішення конфліктів шляхом діалогу. Але "є межа терпіння". Дотримання норм міжнародного права - це основа основ співробітництва. "Нам, німецьким промисловцям, слід відкрито й чесно сказати про це нашим російським друзям і партнерам", - заявив Ульрих Ґрилло, відповідаючи на запитання газети стосовно дій Росії в Криму.

Глава BDI впевнений, що в короткотерміновій перспективі припинення постачання російських енергоносіїв для країн Західної Європи проблему не створить (інша справа - східноєвропейські члени ЄС). Справді, з різних джерел відомо, що після останньої незвично м´якої зими газосховища в Євросоюзі все ще напівзаповнені, а опалювальний сезон уже добігає кінця. Тож у ЄС буде близько півроку, аби підготуватися до наступної зими.

Німці не хочуть залежати від імпорту нафти й газу

У Німеччині частка газу в генерації електрики за один тільки минулий рік скоротилася з 12,1 до 10,05 відсотків, повідомило ще в січні Федеральне об´єднання підприємств енерго- та водопостачання (BDEW). Дорогий газ витісняють відновлювані джерела, які отримують величезні субсидії, та дуже дешеве вугілля.

Уряд Німеччини в рамках проголошеного ним "енергетичного повороту" планував знизити використання вугілля на користь екологічно чистішого природного газу. Саме тому президент мюнхенського інституту економічних досліджень ifo Ганс-Вернер Зінн і заявляє, що Німеччина "зовсім не може дозволити собі політику санкцій, оскільки в процесі переходу на альтернативні джерела енергії залежить від постачання російського газу".

Однак широкі верстви німецького населення мають дещо іншу точку зору. Згідно з опублікованими 7 березня результатами опитування, яке було проведене ще до початку кримської кризи, 75 відсотків вважають "важливим" і "дуже важливим" принципове зменшення залежності Німеччини від імпорту нафти й газу. Тому можна вважати, що жителі країни з розумінням поставляться до відповідних заходів уряду, в тому числі й екстрених.

Що ж стосується санкцій, то, як випливає з опублікованих 6 березня даних соцопитування, проведенного на замовлення телеканалу ARD, ідею економічних санкцій проти Росії нині схвалює 38 відсотків населення Німеччини. 62 відсотки поки що вважають за краще політичний тиск на Москву з боку Євросоюзу та США.