Чи побачимо на Євро-2012 "кельтські хрести"?
4 травня 2011 р.
Україна, яка вже наступного року прийматиме чемпіонат Європи з футболу, отримала від дисциплінарного комітету УЄФА "жовту картку". Один із провідних клубів української прем'єр-ліги - ФК "Карпати" - був оштрафований за неприпустиму поведінку своїх фанатів. Під час матчу Ліги Європи у Львові проти "Галатасараю", який відбувся 26 серпня 2010 року, уболівальники дозволили собі виставити плакати расистського, на думку УЄФА, характеру.
У цьому випадку європейська федерація відреагувала жорстко і без зволікань, оштрафувавши ФК "Карпати" на 25 тисяч євро. Причому українські футбольні функціонери такого порушення не зафіксували. Окрім образливого для турків банеру, на трибунах під час цього матчу фанати тримали і кельтські хрести, які теж є забороненими у Європі як символ неофашистів.
Заборонені символи поширені на стадіонах...
Чи є насправді ситуація з проявами расизму, неофашизму та нетерпимості в українському вболівальницькому середовищі поширеним явищем? Експерт громадської ініціативи "Футбол проти упереджень", який у цілях власної безпеки відмовився назвати своє прізвище, в інтерв’ю Deutsche Welle зауважив, що неонацистську та неофашиську символіку, як-то "кельтський хрест", "прапор Третього рейху", свастику дивізії СС "Галичина", можна зустріти чи не на кожному футбольному матчі. Впродовж футбольних сезонів 2009-2010 років ініціатива зафіксувала сотню випадків використання забороненої у Європі символіки.
Сьогодні фанатське середовище України досить сильно вражене неофашиськими ідеями. Такі фанати є серед усіх клубів Прем’єр-ліги, першої та другої ліг українського футболу, запевняє співрозмовник, назвавшись Віталієм.
...від Києва до Донецька
В українських реаліях фанатське середовище виступає мобілізаційним джерелом для ультраправих угрупувань, легальних і нелегальних. Українські ультраправі фанати асоціюють себе з європейськими ультраправими і копіюють їх на рівні естетики, пояснив експерт. Приміром, найбільш поширеним символом є "кельтський хрест". "Я впевнений, що вони прекрасно розуміють, з чим асоціюється цей символ", каже представник ініціативи "Футбол проти упереджень" Віталій.
Як свідчить моніторинг ініціативи, найчастіше заборонену символіку під час матчів використовує фанатське середовище клубів "Металіст", "Карпати", "Динамо" (Київ) та "Металург" (Донецьк). Тобто, йдеться фактично про усі чотири українських міста, які прийматимуть в себе чемпіонат Європи 2012 року в Україні. На думку експерта, футбольні клуби не докладають зусиль, аби проводити профілактичні заходи з вболівальниками.
Штраф як поштовх для неуважних функціонерів...
Тим часом, українські футбольні функціонери часто навіть не можуть ідентифікувати, чи належить ця символіка до забороненої, або ж не хочуть цього робити. Відтак, і статистики покарань клубів фактично немає.
Про такі випадки УЄФА досі була мало поінформована, тепер отримує більше свідчень, каже Віталій. Він не виключає, що штрафні санкції змусять адміністрації клубів більш уважно слідкувати за поведінкою фанатів на стадіоні і карати людей, які себе скомпрометували.
...та авторитетних футболістів
Водночас експерт визнає, що до насильницьких дій фанатське середовище українських клубів практично не вдається, конфліктів на національному ґрунті обмаль. "У Росії та Білорусії - більш загрозлива ситуація. Там до насильства вдаються часто. Хоча білорусів досить сильно контролює влада, і провокацій менше. Складна ситуація також у Польщі",- переконаний Віталій.
Експерт вважає, що українські футбольні функціонери повинні більше залучати європейський досвід у подоланні цієї проблеми. Залучати авторитет футболістів, які б чітко виступили проти усіх форм ворожнечі.
Не такі брутальні, як в Англії чи Росії
Водночас голова Федерації футболу України у Львівській області Ярослав Грисьо каже, що в українському футболі прояви нетерпимості і расизму - поодинокі випадки, і жодного системного характеру тут не простежується. Такої агресії, як в Англії, Франції чи Росії, в Україні – немає. Українські клуби поводять себе дуже толерантно, відтак і карати практично немає за що, запевняє функціонер.
Нині почастішали "круглі столи" із залученням міліції, фанатів та представників клубу, де обговорюють всі проблеми поведінки на стадіонах. Проводять свою профілактичну роботу з фан-клубами і адміністрації клубів.
Агресія виходить від неофіційних фан-груп
Інша справа, що найбільш агресивно налаштовані вболівальники - "ультрас" - часто їдуть на матч не офіційно від клубів. "Ці "ультрас" організовуються самі по собі, і так їдуть. Це можна вважати хитрістю, коли клуби у такий спосіб намагаються зменшити фінансовий тиск, у разі накладання штрафів",- каже Грисьо.
Президент громадської організації "Карпати" Олег Солдатенко не заперечує, що проблема з використанням на українських стадіонах неофашиської чи неонацистської символіки таки існує, але вона не є такою гострою, як це часто змальовують експерти у своїх звітах на адресу європейських футбольних асоціацій.
За словами Солдатенка, ці звіти часто упереджені і надумані, аби лише змалювати "страшну картину" і отримати фінансування задля наступного моніторингу.
Українці беруть "поганий" приклад з Європи?
Представник громадської організації однозначно виступає проти використання праворадикальної символіки на стадіоні. Але ж буде більш справедливим, аргументує Солдатенко, заборонити й іншу ідеологію – ліворадикальну: "Будь-яка ідеологія має бути заборонена на стадіонах Європи. Бо коли одна заборонена, а інша – ні, це викликає агресію. Адже під ліворадикальною символікою на заході України робилося багато лиха",- пояснює Олег Солдатенко.
Нині українські вболівальники наслідують європейські вболівальницькі традиції зі столітньою історією, каже він. І більшість молодих фанатів не сприймають окрему символіку як прояви праворадикальної ідеології, а радше як поведінку активного вболівальницького руху - "ультрас".
Автор: Галина Стадник
Редактор: Захар Бутирський