"Блакитні шоломи" в Україні

Нідерландські та австралійські експерти досі не можуть потрапити на місце падіння малайзійського авіалайнера на Донбасі. Їхнє прибуття неможливе через продовження бойових дій в районі падіння літака. За таких обставин скеровувати до України нідерландських військових поліцейських небезпечно, наголошує уповноважений з питань політики безпеки Соціал-демократичної партії Німеччини Райнер Арнольд в інтерв’ю DW. "Туди не можна відряджати поліцейських та спецназ нідерландської армії. Вони носять зброю лише для самооборони, а там у боях застосовується тяжке озброєння", - зазначив політик.

Чи можливо направити миротворчу місію?

Тож, в умовах військових дій на Донбасі міжнародна спільнота країн опинилася, по суті, в безпорадному становищі. Депутатка Європарламенту та партії Зелених у Німеччині, Ребекка Гармс виступає за те, щоб відрядити в Україну миротворчу місію ООН, яка б змогла врегулювати військове протистояння на Донбасі. До її завдань мав би входити також контроль кордону між Росією та Україною.

Колишній спеціальний кореспондент ООН в Косові та Афганістані Том Кенінґс в ефірі німецької радіостанції Deutschlandrundfunk відзначив, що поки що рішення про направлення "блакитних шоломів" не можуть погодити в самій ООН. Він нагадав, що без згоди Росії у Раді Безпеки ООН такий крок неможливий. "Особисто я вважаю, що непогано було б забезпечити контроль прикордонних територій, на яких розташовані озброєні війська. Але для остаточного рішення необхідно дочекатися позиції Росії", - зазначив він.

Нині досягти згоди у Раді Безпеки ООН неможливо. Росія та США, які мають право вето, дотримуються протилежних поглядів стосовно ситуації в Україні. "На жаль, я не бачу поліпшення у відносинах між США та Росією, - вважає експерт з міжнародного права Ганс-Йоахим Гайнтце. - Американський міністр закордонних справ гостро розкритикував свого російського колегу. А Росія розчарована тим, що Захід застосовує санкції проти неї".

"Блакитні шоломи" - не бойові загони. Це військові, які прибувають на запрошення конфліктуючих сторін для того, щоб забезпечити мир на певній території. Спеціально навчені солдати носять зброю, але виключно для самооборони. До миротворчих місій Бундесверу в Німеччині налаштовані скептично. "З іншого боку, німці дуже переживають за те, щоб в Україні знову відновився мир, оскільки розуміють, наскільки близько Україна розташована до них", - каже Райнер Арнольдт.

Приклад Косово

Схожі сумніви виникали й під час бойових дій на Балканах. Наприклад, у Косові. Уже впродовж 20 років там намагаються вибудувати демократичну державу. "Це дорого, довго і потребує багато роботи. Але багаторічна активність громадян - єдина можливість для підвищення рівня життя", - каже юрист-міжнародник Ганс-Йоахим Гайнтце. "Для вирішення конфліктів нам необхідні політичні механізми. Навіть у випадках, коли створюється нова держава, їй потрібно вживатися з тими ж сусідами, що й раніше".

Райнер Арнольд вважає, що військова інтервенція не може замінити політичного рішення: "Україна має в першу чергу піклуватися про те, щоб не постраждало мирне населення", - стверджує він. Гайнтце також не вірить у результативність військових дій: "Завдяки місіям "блакитних шоломів" було врятовано багато людських життів. Після цього вже необхідно подбати про те, щоб рівень життя в регіоні став кращим, ніж раніше".