1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українські делегати у ПАРЄ

Лілія Гришко21 січня 2013 р.

У Страсбурзі 21 січня розпочинається зимова сесія ПАРЄ. Які очікування громадянського суспільства від роботи української делегації і чи збігаються вони з намірами делегатів, з'ясовувала кореспондентка DW.

https://p.dw.com/p/17NmK
Фото: Reuters

Інтрига зі складом делегатів на зимову сесію Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), що проходить у Страсбурзі 21-25 січня, зберігалася до останнього. У результаті до української делегації увійшло п’ятеро представників від опозиційних партій, стільки ж від Партії регіонів, а також один депутат від комуністів та один позафракційний. Опозиційні сили майже повністю оновили своє представництво у ПАРЄ.

На делегатів у ПАРЄ покладають чимало надії. Передусім представники громадських та правозахисних організацій воліють, аби українські парламентарі у Раді Європи «не виставляли ситуацію в Україні кращою, аніж вона є насправді». «Побажання одне: аби вони були чесними. Насправді в нинішньому парламенті зовсім мало людей, які розуміють демократичні цінності і намагаються їх відстоювати», - каже голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євген Захаров.

Євген Захаров
Євген ЗахаровФото: DW

На переконання ж координатора всеукраїнського руху «Спільна справа» Олександра Данилюка, нинішній склад української делегації в ПАРЄ буде дієвішим за попередній з огляду на оновлення представництва опозиції. «У попередньому складі опозиційні фракції представляли «тушки» Писаренко, Пилипенко, Фельдман, які перейшли на бік Партії регіонів. Нинішні депутати від опозиції принаймні зможуть озвучувати реальну позиції своїх політичних сил», - зауважив Deutsche Welle Данилюк.

Кожному своє

Напередодні поїздки в Страсбург представник делегації, член депутатської фракції «Батьківщина» Володимир Ар'єв вже заявив, що українські делегати в ПАРЄ від опозиційних сил будуть просити Асамблею на весняній сесії розглянути ситуацію з політв'язнями в Україні. Він переконаний, що це може підштовхнути ЄС до більш активних дій на захист українських громадян, які «не хочуть жити на зоні Януковича». «Ми будемо вимагати, щоб навесні ПАРЄ комплексно зайнялася ситуацією в Україні», - написав Ар'єв на своїй сторінці на Facebook.

Виступити з промовою про політичні переслідування в Україні з трибуни у Страсбурзі забажала й член постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ від «Батьківщини» Леся Оробець. «Ми з колегами скоординуємося, щоб у єдиному руслі, в єдиному ключі бити на сполох у надважливих питаннях», - сказала Оробець.

Леся Оробець
Леся ОробецьФото: DW

Натомість представники провладної партії планують займатися у ПАРЄ дещо іншим. Як розповів Deutsche Welle делегат від Партії регіонів Іван Попеску, його політична сила намагатиметься поліпшити імідж України у Європі. Для цього «регіонали» шукатимуть компроміс з європейськими колегами на рівні Ради Європи. Окрім цього, за словами Попеску, делегати від Партії регіонів намагатимуться через ПАРЄ зблизити Україну з Європейським Союзом. «Ми робитимемо все, аби показати європейським структурам нашу готовність рухатися у цьому напрямку», - прокоментував Іван Попеску.

Дивитися ширше

Утім, чи не завадять українським делегатам внутрішньопартійні пріоритети та політичні розбіжності виконувати головну місію у ПАРЄ – представляти інтереси цілої країни на міжнародній арені? Науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко вважає, що внутрішньополітичні суперечки представники української делегації знову виноситимуть на європейський рівень. «Україна знову не виступатиме єдиним голосом з питань, які обговорюватимуться. Не буде консолідованої позиції. Делегати використовуватимуть платформу ПАРЄ, аби посилити свої партійні позиції», - наголосив Сушко.

Олександр Сушко
Олександр СушкоФото: Osadchyy ©vo_ua

На його думку, більш продуктивно було б, якби українські делегати у ПАРЄ шукали точки дотику з європейськими політиками у міжнародних переговорах, вели діалог на загальноєвропейські теми, а не виключно домашні українські. «ПАРЄ - це тест на здатність або нездатність політичних сил мислити дещо ширшими категоріями, аніж до того спонукає українська політична реальність», - зауважив науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва в інтерв’ю Deutsche Welle.

Експерт констатує, що українська делегація активізується лише тоді, коли у ПАРЄ розглядають українське питання. «Але у Європі є багато інших важливих питань. І якщо Україна прагне інтеграції в Європу, то, очевидно, хотілось би побачити наших депутатів учасниками загальноєвропейських дискусій», - зауважує Сушко.

Нагадаємо, в ході січневої сесії ПАРЄ в комітетах стисло обговорюватимуть підсумки виборів в Україні і звіт наглядової місії ПАРЄ на цих виборах.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій