Чи боротиметься Євросоюз за Україну?

Така активізація агресивної політики Росії щодо тих країн Східного партнерства, які впритул наблизилися до підписання чи парафування Угоди про асоціацію, підштовхнула Брюссель до конкретних дій у відповідь. І в Євросоюзі не збираються обходитися лише одноразовими заявами чи деклараціями, у яких засуджується тиск Кремля на незалежні країни. Про це свідчать послідовні дії Єврокомісії, у яких простежується намір виробити системний захист економік тих країн Східного партнерства, які особливо залежні від російських енергоносіїв та товарного ринку.

Зменшення енергозалежності від Росії розв'язує руки

Першим свідченням цього стало рішення, оголошене 7 вересня в ході Європейської конференції з питань зовнішньої політики, яка відбулася у Вільнюсі, про створення Фонду безпеки країн Східного партнерства. Спонсорами фонду стали десть країн ЄС. Уперше в історії свого існування Євросоюз фінансуватиме військову, енергетичну та економічну безпеку держав, які не входять до його складу.

"На сьогодні ситуація у світовій енергетиці складається таким чином, що ЄС став значно менше залежати від російських енергоносіїв, - пояснює політолог Олександр Палій. - Програми скорочення споживання газу і нафти у Франції та Німеччині, розвиток енергозберігаючих технологій, мережі LNG-терміналів на Півночі Європи і в Італії, розробка нових маршрутів доставки газу на територію ЄС - все це призвело до суттєвого послаблення залежності Європи від Росії". Ось чому, на думку фахівця, нині спостерігається активніша зовнішня політику країн ЄС.

90 відсотків угоди про асоціацію

У резолюції, яку Європарламент ухвалив 12 вересня і в якій засудив економічний та політичний тиск Москви, Єврокомісії рекомендовано низку конкретних заходів для захисту держав Східного партнерства: розморозити кредити та програми фінансування цим країнам, посилити в них інформаційну присутність ЄС, пришвидшити процес спрощення візового режиму.

А вже за тиждень після ухвалення резолюції в Брюсселі було ухвалене рішення про обсяги тимчасового застосування Угоди про асоціацію відразу ж після підписання, без ратифікації цього документу. За словами міністра закордонних справ Литви (яка нині головує в ЄС) Лінаса Лінкявічюса, це рішення дає змогу ввести в дію 90 відсотків угоди про асоціацію, зокрема щодо функціонування зони вільної торгівлі, щойно вона буде підписана.

Рятувальна місія у відповідь на шантаж

Британський євродепутат Чарльз Теннок вважає: якщо Росія поводитиме себе неприйнятно щодо країн Східного партнерства, то ЄС може "розглянути застосування торговельних санкцій".

"Якщо вони шантажуватимуть Україну, запровадять торговельне ембарго, тоді ми проведемо рятувальну місію, адже вибір економічних важелів, які можуть застосувати ЄС та США, доволі широкий", - заявив політик в інтерв’ю DW і навів приклад зі світової історії, коли 1948 року Радянський Союз заблокував під’їзні шляхи союзників до західних секторів Берліна. Тоді союзницькі сили організували повітряний міст, через який американська та британська авіація постачали продовольство та пальне у блоковані частини міста.

"Але я не думаю, що Росія зайде так далеко", - наголосив євродепутат.

Потужний засіб позитивного впливу

На думку Олександра Палія, геополітичні інтереси більшості країн ЄС нині близькі настільки, що дозволяють провадити єдину спільну зовнішню політику з багатьох зовнішньополітичних питань. "Тому активність ЄС на українському напрямку - це серйозний знак, який свідчить, що ЄС усвідомлює значення України для Європи", - зазначив Олександр Палій.

Він вважає, що доступ на європейський ринок - це надзвичайно потужний засіб позитивного впливу ЄС на держави Східного партнерства, оскільки він формує в цих країнах великі соціальні групи, зацікавлені в Європі не лише ідеологічно, а й матеріально. "І Україні потрібна не стільки пряма фінансова допомога ЄС, як доступ на ринок і можливість для українських підприємств самим заробляти в умовах європейської конкуренції", - наголосив політолог.