Ціна протесту

Закон, що посилює штрафи за порушення правил проведення масових заходів у десятки, а в низці випадків і в сотні разів, був схвалений Держдумою одразу в двох читаннях у ніч з 5 на 6 червня. Його ініціатори кажуть про гуманізацію законодавства, а опоненти переконані, що це - новий інструмент тиску на опозицію, який може призвести до радикалізації протестного руху.

Резонансний закон

Перше, на що звернули увагу експерти, опитані DW, це поспіх, з яким було ухвалено закон. І хоча заступник голови комітету Держдуми з конституційного законодавства, представник "Єдиної Росії" Рівзан Курбанов заявив, що 12 червня - день, на який заплановано черговий "Марш мільйонів" - не був відправною точкою для депутатів, факт залишається фактом: закон ухвалено до настання цієї дати.

Другий момент, який спричинив сильний резонанс в суспільстві, стосується розмірів штрафів. У початковому варіанті законопроекту було запропоновано максимальний штраф в 1,5 мільйона рублів (близько 372 тисяч гривень). Перед другим читанням, однак, було внесено поправки. У підсумку штраф за порушення порядку для пересічних громадян становитиме від 10 до 20 тисяч рублів (приблизно від 2,500 до 5000 гривень), а в разі завдання шкоди майну чи здоров'ю - від 100 до 300 тисяч рублів (до 72 тисяч гривень).

"Мені здається очевидним, що на вимоги протестувальників щодо чесного суду, щодо чесних виборів, щодо права на свободу зібрань, закріпленого в Конституції, влада не може дати відповідь по суті і цим законом просто прагне закрити протестувальникам рота", - так ухвалення закону в інтерв'ю DW прокоментував політолог Дмитро Орешкін.

"Гуманні" громадські роботи

Штраф, у тому числі максимальний, може бути накладено на учасників демонстрацій як за дії, так і за бездіяльність. Про це журналістам повідомив один зі співавторів законопроекту, єдинорос Салед Омаров. Тобто випадковий свідок бійки між співробітником поліції і демонстрантом може притягуватися до відповідальності за те, що не втрутився.

Адвокат Вадим Прохоров, який регулярно захищає представників опозиції, вважає що метою законодавців було "домогтися, щоб норми закону були максимально "гумові" і їх можна було натягнути на будь-яку дію опозиції".

Крім штрафів та адміністративного арешту, закон передбачає нову міру покарання - громадські роботи. За словами депутата від "Єдиної Росії" Володимира Бурматова, ці поправки повністю відповідають ідеї гуманізації законодавства, якої нібито збираються дотримуватися новообрані депутати.

Адвокату Вадиму Прохорову аргументація Бурматова видалася дивною. "Підтверджуються, на жаль, мої побоювання, що представники путінського режиму мислять кримінальними категоріями, - заявив Прохоров в інтерв'ю DW. - І я думаю, що радість від запровадження обов'язкових громадських робіт вони відчули саме тому, що в кримінальному середовищі "не авторитетно "махати мітлою, а значить, якщо змусити це робити представників опозиції, то це буде для них найсильнішим приниженням".

Різні наслідки

На протестні настрої, на думку співрозмовників DW, закон буде мати подвійну дію. Вадим Прохоров припускає, що ряд представників середнього класу, які приєдналися до протестного руху нещодавно, не захочуть "махати мітлою" і на нові акції не підуть. А ось ті, хто ходив на мітинги і раніше, тобто активне ядро ​​протестного руху, може радикалізуватися, вважає адвокат.

Думку Прохорова поділяє лідер "Лівого фронту" Сергій Удальцов. "Не треба людям заважати збиратися і висловлювати свою думку. А так влада дочекається, що в країні почнуться масові заворушення, і це, я думаю, станеться дуже швидко", - заявив Удальцов кореспонденту DW. За його словами, акція протесту, запланована на 12 червня, відбудеться незалежно від того, чи узгодить влада Москви місце для її проведення, чи ні.

Есери погрожують Конституційним судом

Не поставлено ​​крапку в суперечках про новий закон і в Держдумі. Своїм правом оскаржити процедуру ухвалення закону в Конституційному суді збираються скористатися депутати-есери, які влаштували в парламенті "італійський страйк". "Ми змусили Держдуму ухвалити цей закон з порушеннями процедури. Тепер у нас є підстави йти до Конституційного суду з вимогою скасування цього закону", - заявив від імені партії член фракції "Справедлива Росія" Ілля Пономарьов.

Щоправда, в лавах опозиції в успіх цих намірів мало хто вірить. "Відверто реакційна позиція, яку зайняв голова Конституційного суду пан Зорькин, не дозволяє розраховувати на позитивне вирішення питання, хоча формальне право оскаржити ухвалений закон є", - заявив в інтерв'ю DW адвокат Вадим Прохоров.