Білоруський "агрофронт"
15 серпня 2013 р."Збройні сили Республіки Білорусь вступили у бій за врожай 2013 року",- офіційні ЗМІ повідомляють про участь армії у жнивах. Солдатський труд - як безкоштовна робоча сила на білоруських полях - використовується вже далеко не вперше.
В інтерв’ю DW експерти назвали експлуатацію армії доказом неефективної організації аграрної промисловості, котру держава щороку субсидує сумою у понад два мільярди доларів. Аналітики впевнені – у сільському господарстві Білорусі необхідно впровадити реформи.
Вічна битва
Екс-міністр сільського господарства Білорусі Василь Леонов вважає, що присутність військовослужбовців на жнивах є нічим іншим аніж піар-акцією, завдяки якій влада намагається під ширмою турботи приховати власну халатність. Нестачу кваліфікованої робочої сили під час жнив та посіву оглядачі вбачають в низьких заробітних платах.
Експерт російської Вищої школи економіки (ВШЕ) Дмитро Болкунець, вважає систему ведення господарства, яка допускає експлуатацію військових замість сезонних робітників - непродуктивною. В сусідніх країнах СНД така ситуація була б не припустимою: ні у Казахстані, де сільське господарство майже повністю в приватних руках, ні в Росії, де з 2005 року заборонено незаконне використання праці військових, якщо це не обумовлено службою, нагадують аналітики.
За даними союзу фермерів Казахстану, рівень державної підтримки сільського господарства в Білорусі становить 18 відсотків від валової вартості сільгосппродукції, в Росії близько десяти відсотків, а у Казахстані цей показник сягає від двох до чотирьох відсотків. З цього Дмитро Болкунець робить висновок, що білоруська держава вкладає величезні кошти у сферу сільського господарства. Тож чиновники були зобов'язані розрахувати, як без втрат зібрати врожай зернових та кукурудзи у дев’ять мільйонів тонн, що був запланований на 2013 рік, не відволікаючи солдат від служби.
Життя у борг
Лише на саму підготовку техніки до збору врожаю Рада міністрів Білорусі виділила цього року близько 30 мільйонів доларів. Агропромисловий комплекс отримає і кредити під пільгові відсотки, які, кажуть експерти, видають з подальшим списанням боргів. Але розрахуватися селу – нічим.
Попри велику підтримку з боку держави, 30 відсотків білоруських підприємств є збитковими, зазначає Дмитро Болкунець. За підрахунками спеціалістів, без державних субсидій кількість збиткових аграрних підприємств перевищувала б 50 відсотків.
У 2013 – 2014 роках, за даними Міністерства сільського господарства Білорусі, на реалізацію 23 програм з модернізації сільського господарства заплановано виділити суму у сім мільярдів доларів. Експерти вважають, що більша частина інвестицій в АПК надійде у формі позики, оскільки на власні кошти чи іноземні інвестиції сподіватися марно.
Литовський експерт, професор Каунаського університету Лаурас Белініс вважає, що завдяки субсидіям білоруські можновладці підтримують "патерналістську" лінію відносно сільського населення, яке є залежними від рішень влади. Дмитро Болкунець зазначає, що підтримка збиткових підприємств має ще й соціальну функцію: створюється ілюзія зайнятості сільського населення, котре насправді отримує низькі зарплати.
Але Василь Леонов вбачає в активній участі держави в АПК, особисту зацікавленість функціонерів. Він впевнений, що схема розподілу дотацій створює сприятливі умови для виникнення корупції та "липової" звітності. За даними білоруського Держконтролю, під час збору цьогорічного врожаю за підозрою в корупційній діяльності було притягнуто до відповідальності вісім посадових осіб з сільськогосподарських організацій в одній із шести областей Білорусії – Могилевській.
На хлібному місці
За офіційною інформацією, у білоруському сільському господарстві зайнято близько 450 тисяч осіб. Це приблизно кожен десятий працездатний громадянин. Та колишній міністр сільського господарства Білорусі у таку статистику не вірить. Він говорить про 30 відсотків працездатного населення, що працює в агропромі.
Така кількість населення задіяна у сільськогосподарській сфері і у сусідній Литві. Але, Білорусь, каже Леонов, відрізняється тим, що в аграрній сфері працює безліч чиновників, контролерів та фірм посередників, а тих, хто власне "сидить за кермом тракторів чи вантажівок" - бракує.
Від значної щорічної державної підтримки виробництво сільськогосподарської продукції стає нерентабельним, оскільки утримує "дармоїдів", підкреслює Леонов. Водночас він впевнений, що в Білорусі є всі можливості для створення АПК з високим рівнем виробництва – гарні природні умови та відносно невисокі ціни на енергоносії.
Селу потрібні реформи
З цим погоджується і Дмитро Болкунець. Він наводить дані 2012 року, згідно з якими частка сільського господарства у ВВП Білорусі становила понад вісім відсотків. "Це суттєва цифра,- говорить експерт. - Але обсяги врожаїв зростають не за рахунок грамотного менеджменту і зменшення витрат, а за рахунок дотацій від держави, в тому числі прихованих, як і у випадку протизаконного використання армійської "рабсили".
Експерти впевнені: Білорусі необхідна ефективна ринкова стратегія розвитку сільського господарства, де роль держави відійшла би на другий план, а фінансування проектів АПК здійснювалось би лише після експертної оцінки їхньої ефективності.