Хто став на шляху «Північного потоку» або Як Давид призупинив Голіафа

Екскаватори, гігантські крани і бульдозери застигли у полі під німецьким містом Люнебургом. Неподалік лежать новенькі, місцями вже зварені докупи труби. Не можна сказати, що будмайданчик повністю безлюдний, але важка будівельна техніка простоює. Мільярдний проект NEL – це одна з двох віток, які з’єднують підводний газогін Nord Stream («Північний потік») з європейською мережею магістральних газогонів. Потужність траси має скласти 20 млрд. кубометрів на рік, протяжність – 440 км.

І от проблема: будівництво, яке, згідно з планами, мало закінчитися наприкінці 2012 року, раптово зупинилося. Безпосереднім приводом стало рішення адміністративного суду в Люнебургу, винесене 29 червня 2011 року. Судді задовольнили клопотання міських громад містечок Вінзена і Штелле, а також групи з 25 місцевих мешканців, які виступили проти прокладання газогону поблизу житлових масивів. Кореспондент Deutsche Welle вирушив на місце подій і зустрівся з героями цієї історії.

Економія засобів за рахунок безпеки?

Роберт Ізернгаґен, заступник бургомістра містечка Штелле, перш за все наголосив Deutsche Welle, що ані він, ані мешканці його 11-тисячного містечка не мають нічого проти NEL. Але будівельники зобов’язані враховувати інтереси місцевого населення. За словами Ізернгаґена, невдоволення мешканців визріло ще задовго до судового процесу. Адже, згідно з планами, труби, в яких під високим тиском прокачуватиметься газ, мають бути прокладені всього за 25-50 метрів від житлових будинків, а також у безпосередній близькості від початкової школи та дитячого спортивного майданчику.

Маршрут траси, який розробив консорціум компаній, що будують газогін (E.On Ruhrgas, Wingas і Gasunie), був затверджений місцевим земельним відомством з гірничої промисловості, енергетики та геології. Перед тим, як затвердити чи відхилити такий проект, відомство зобов’язане ознайомити з ним місцеву владу і населення. Коли до мешканців Вінзена і Штелле дійшла звістка про те, що з трьох можливих варіантів чиновники обрали найбільш «малозатратний» для будівельників маршрут, до суду одразу ж подали скаргу.

«А як щодо людей?»

Річ у тім, розповів Роберт Ізернгаґен, що в Німеччині, як це не парадоксально, досі відсутні чітко регламентовані норми безпеки щодо віддаленості газопроводів від житлових масивів. Виправдовуючи свої дії, німецькі газовики посилаються на те, що у ФРН експлуатація газових труб ще жодного разу не стала причиною серйозної аварії. Тим не менше катастрофи на газогонах траплялися в низці інших країн і, на думку експертів, масштаби руйнувань прямо пропорційні до діаметру труб та тиску в них. За цією класифікацією трубопровід NEL належить до найнебезпечніших. Будувати такі траси, вважають спеціалісти, доцільно на відстані не менше 300-350 метрів від житлових будинків.

Один з місцевих мешканців нагадав Deutsche Welle, що якось неподалік від Штелле стався витік газу на одному з місцевих трубопроводів, і що владі довелося терміново евакуювати всіх, хто живе і працює в радіусі кількох кілометрів. «А тепер уявіть собі, - додає Ізернгаґен, - що витік станеться поблизу будівлі нашої початкової школи…» Ліворуч – житлові будинки: деякі з них, згідно з планом, опиняться всього за 23 метри від лінії газогону. Праворуч – школа, до якої нині добудовують приміщення дитсадка. Під час навчального періоду тут перебувають близько 300 дітей. Трохи осторонь будується ще один житловий масив. За словами бургомістра, свою відмову від альтернативних маршрутів газовики пояснили… турботою про довкілля – тварин та рослин. На що Роберт Ізернгаґен резонно відповів: «А як щодо безпеки людей?»

«Ще є суди на світі …»

Суд у Люнебургу ухвалив рішення, керуючись здоровим глуздом, підсумував один з мешканців будинків, розташованих у безпосередній близькості до запланованого трубопроводу. «А ви чули, як відреагували на це рішення в Росії? Тамтешні експерти висловили впевненість у тому, що це дрібна проблема і її швидко залагодять адвокати. Звісно, за ними стоїть «Газпром», який звик все скуповувати. Але ми живемо в Німеччині, і, слава Богу, на світі ще є суди, які ухвалюють такі рішення». Роберт Ізернгаґен з посмішкою на вустах підтримав свого земляка: «Ось так Давид в особі наших мешканців зупинив Голіафа».

І що тепер? Чи можуть мешканці Штелле і Вінзена бути впевненими у своїй перемозі? Ізернгаґен у зв’язку з цим зауважує, що рішення суду було ухвалене за пришвидшеною процедурою, а це загрожує апеляціями та подальшою судовою тяганиною.

Робота над помилками

Голова E.On Ruhrgas Гельмут Ролофф розповів Deutsche Welle, що концерн намагається досягти компромісу, приміром, прокласти труби глибше, ніж планувалося. За висловом прес-секретаря E.On Ruhrgas, судді з Люнебурга «задали нам домашнє завдання». Але чим довше триває ця «робота над помилками», тим серйознішою стає загроза зриву строків здачі NEL в експлуатацію, визнає Ролофф. Тож, часу в газовиків залишається не так вже й багато. Можливо, вже через місяць стане остаточно відомо, чи омине цей газогін Штелле та Вінзен.

За даними німецької телекомпанії NDR, у зв’язку з будівництвом NEL до суду в Люнебургу було подано загалом близько сотні позовів – переважно економічного ґатунку. Але всі вони були відхилені з міркувань особливої важливості газогону для енергопостачання Західної Європи.

Автори: Гліб Гаврик / Христина Ніколайчук
Редактор: Володимир Медяний