Між ЄС і Росією

Він зустрівся з віце-канцлером Німеччини, міністром економіки Філіпом Реслером, спілкувався з депутатами Бундестагу і представниками німецьких ділових кіл, а також дав інтерв’ю DW.

DW: Президент України Віктор Янукович уже понад рік не був з офіційним візитом у країнах ЄС. У чому причина? Напруженість у відносинах між Брюсселем та Києвом?

Валерій Хорошковський: Я не відповідаю за зовнішньополітичний вектор, тому мені достатньо складно говорити пор причини. Думаю, що тут є певні питання, пов´язані з тими претензіями та проблемами, які звучать на кожній з наших зустрічей. Це, зокрема, питання нашого вибіркового правосуддя, про які я і сьогодні чув від німецьких колег.

Наші відповіді симетричні цим питанням. Ми говоримо про те, що за усієї важливості кожної конкретної справи все ж таки більш правильно вирішувати такі проблеми інституційно, тобто через зміни до законодавства. 19 листопада почнеться робота з адаптації українського Кримінально-процесуального кодексу, уже ухвалені нові редакції законів про прокуратуру та адвокатуру. Це сильні відповіді. І ми можемо тільки висловити вдячність нашим європейським колегам за пильну увагу.

DW: Але є ще одна проблема – у трикутнику відносин України з Росією та Євросоюзом. Росія тягне Україну до Митного союзу. Якщо Україна вступить в цю організацію, шлях до підписання Угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі з ЄС їй буде перекрито. Що є для Києва більш важливим?

В.Х.: Я вважаю, що це надто сильна заява, що нас хтось кудись тягне. Нам показують стимули та пояснюють потенційні проблеми. Але свобода вибору, у будь-якому випадку, залишається за Україною як за державою, яка сама ухвалює рішення, в якому напрямі їй рухатись.

З мого боку хочу сказати, що ми намагаємось будувати робочі відносини абсолютно з усіма сусідами. І, безумовно, такий партнер, як Росія, є для нас стратегічним. Причому Росія – це стратегічний партнер не тільки для України, але й для Німеччини.

Проте, одна річ – вибудовувати відносини, а інша – кудись втягнутись. У нас сьогодні достатньо власних ресурсів для ухвалення рішень. Крім того, хочу нагадати, що європейський вектор – головний у нашій зовнішній політиці, ми навіть ухвалили відповідний закон.

DW: Однак, Росія пропонує дуже смачну приманку у виді значущого зниження цини на газ у випадку приєднання України до Митного союзу?

В.Х.: Поясню ще раз. Мова не йде про якісь умови, які кожна зі сторін – у даному випадку навіть не Росія, а Митний союз – пропонує нам у виді стимулів, та вказує на можливі проблеми, які виникатимуть, якщо, припустимо, ситуація розвиватиметься по-іншому. Це, як ви кажете, дуже смачний і значущий шматок.

Однак, на мою думку, конкурентоздатність не народжується за рахунок дешевих цін на енергоносії. Вона підвищується шляхом енергоефективності та якісного виробництва. У нас є гідні відповіді. І якщо питання полягатиме тільки у цьому, то це не стане для України вирішальним фактором.

Інша річ, що у нас є велика кількість економічних агентів, особисто зацікавлених у тому, щоб псилювати співпрацю з Російською Федерацією. І якщо ми говоримо про підхід уряду до цієї проблеми, то повинні завжди шукати адекватні рішення. На мій погляд, адекватний підхід – це асоціація та передбачена нею зона вільної торгівлі. На жаль, поки що це нереалізований проект, але він може бути здійснений найближчим часом, після чого стане незворотним.

DW: На Вашу думку, один варіант виключає інший?
В.Х.:Звичайно, виключає. Неможливо водночас рухатися у двох напрямках. Це називається шпагат – достатньо незручна поза.

DW: Останнє запитання – як проходять перемовини з МВФ про нові кредити для України?

В.Х.: Зараз питання так не стоїть. Головна тема на переговорах – це продовження уже наявної програми, яка завершується наприкінці 2012 року, але має усі шанси бути продовженою ще і у 2013 році. Думаю, що ми відновимо переговори з МВФ після завершення виборчої кампанії в Україні.