Хемніц під владою страху та чуток
30 серпня 2018 р.Розповідаючи про заворушення, які вона бачила своїми очима, жителька Хемніца Вероніка Смалько вживає сумнозвісне українське слово: "Коли поруч з нами пройшла колона "тітушок", стало по-справжньому страшно". "Тітушками" жінка, що виїхала із Києва 20 років тому, називає молодиків у спортивних костюмах, які ретельно натягували на лоба кепки, щоб приховати лице від фото- та телекамер. Одностайним строєм вони пройшли крізь натовп зівак та приєдналися до мітингувальників-націоналістів, що зібралися в центрі Хемніца в понеділок, 27 серпня, після вбивства в масовій бійці громадянина Німеччини Даніеля Г. (Daniel H.). На тілі жертви було виявлено п'ять ножових ран. За підозрою в скоєнні злочину затримали двох осіб - громадян Сирії та Іраку.
Сутички з поліцією та безлади, в які вилилися демонстрації в Хемніці в останні дні, шокували Німеччину - і Вероніку Смалько. Вона була вражена кількістю правих демонстрантів, а також рівнем агресії, до того ж не тільки з їхнього боку, але й з боку тих, хто їм протистояв. Сама вона спостерігала за тим, що відбувається, з тротуару, вона стояла якраз між націоналістами з одного боку та антифашистами з іншого.
Незважаючи на те, що в Саксонії менше вихідців з інших країн, ніж в середньому по Німеччині, страхи з приводу злочинності з боку біженців і мігрантів тут особливо великі. "20 років назад, - надує Вероніка Смалько, - такі ж проблеми були із переселенцями з колишнього СРСР. Тільки тепер про них всі забули". У вільний від роботи час жінка координує українську громадську організацію в Хемніці, місті з 250 тисячами жителями на Сході Німеччини. Її важко запідозрити в симпатіях до радикальних німецьких націоналістів. Але і вона вважає, що в центрі міста не завжди комфортно - за словами Вероніки, молоді люди, буцімто арабського походження, чіпляються до жінок на вулицях і в торгових центрах.Російськомовні друзі колишньої киянки на виборах до Бундестагу минулого року проголосували, всі як один, за правопопулістську партію "Альтернатива для Німеччини" (АдН). Ту саму, активісти якої одними з перших закликали до вуличної ходи після загибелі Даніеля Г.
Мовчання містян, активність правих радикалів
На місце вбивства 35-річного чоловіка в центрі Хемніца сьогодні покладають квіти та горять свічки. Наприкінці робочого дня сюди приходять люди, деякі починають дискусії з перехожими, але говорити з журналістами відмовляються. Їм набридла увага ЗМІ до їх не найбільшого міста, їм чомусь здається, що їх обманюють, що до них ставляться несправедливо. Хемніцем ходять неймовірні чутки: нібито ножових поранень було не п'ять, а 25. Нібито жертв було більше. Нібито поліції заборонили говорити правду.
Хемніц у ці дні дедалі більше нагадує полігон для наукового експерименту, мета якого - вчергове довести, що люди частіше і більш охоче вірять фейковим новинам, ніж фактам. Говорити з журналістами ніхто не хоче, зате всі обговорюють та поширюють чутки в соцмережах на кшталт Facebook.
У соціальних мережах дедалі популярнішими стають групи типу "Батьківщина та традиції Хемніца". Їхні автори називають себе "правими консерваторами". Щоб зустрітися з ними, треба півгодини їхати на машині від центру Хемніца. За південною околицею міста в ідилічному селі біля джерела Пеґґі Тальманн (Peggy Thalmann) та Артур Естерле (Arthur Österle) приймають журналістів. За їхніми словами, з моменту вбивства Даніеля Г. від преси не відіб'єшся. Фотографуватися вони відмовляються та просять не розголошувати їхню адресу. На демонстрації в понеділок вони йшли в перших рядах.
Артур Остерле називає себе російським німцем. Він родом із Грузії - коли йому було пять років, його сім'я перебралась з околиць Руставі до тодішньої НДР, де він і виріс. Пеґґі Тальманн поділяє його погляди і створила ще в 2015 році, у пік міграційної кризи націоналістичну групу в Facebook. Жінка запевняє, що навіть її 16-річний син, який захоплюється боксом, відмовляється вечорами ходити в центр міста, щоб не брати участі в непотрібних конфліктах, які можуть перерости в бійку. Артур Остерле знає, наскільки швидко побутовий конфлікт може перерости в масову бійку "стінка на стінку". Він впевнений: якби націоналісти минулого понеділка дійсно мали на меті влаштувати погроми в центрі, поліція не змогла б їм завадити. "Але погромів ніхто не хотів", - каже він, неначе, натякаючи на потенціал тих, хто розділяє його погляди.
Хемніц в очікуванні нових демонстрацій
Артур та Пеґґі хочуть, щоб до Німеччини потрапляли тільки ті, у кого є паспорт, а на кордонах всередині ЄС був відновлений прикордонний контроль. І щоб пізно ввечері можна було спокійно гуляти центром Хемніца. Наскільки надумані ці страхи, перевірити складно: після подій в неділю та понеділок в центрі міста були посилені поліцейські патрулі й вулиці відносно безлюдні.
Але націоналісти не сидять без діла. Разом з правим рухом Pro Chemnitz вони організовують черговий мітинг - в четвер, 30 серпня, біля стадіону, де прем'єр-міністр Саксонії Міхаель Кречмер (Michael Kretschmer) буде зустрічатися з жителями міста. І в натовпі, напевно, знову будуть молоді люди в спортивному одязі, далекі від міркувань про верховенство права в державі і плюралізм думок.
Тим часом головна міська газета Хемніца пише, що іноземці, що тут проживають, намагаються не виходити в місто поодинці. Тому що їм теж страшно.