Судова "інквізиція"
27 листопада 2012 р.
Від початку цього року в українських судах опинилося понад 120 тисяч податкових справ. Дев’ять з десяти справ виграє Податкова служба. Це загальноукраїнська статистика, яку оприлюднило саме відомство. Утім, є регіони, де показники ще вищі: на Прикарпатті – це 98 відсотків, на Львівщині – 94.
Ненабагато гірша статистика і у митниці, Пенсійного фонду та інших фіскальних органів, які здійснюють нагляд над суб’єктами господарювання. «Факти свідчать про високий рівень працівників юридичного підрозділу нашої служби та їх скрупульозний підхід до супроводження кожної справи, - пояснює успіх податкової директор департаменту правової роботи ДПС України Владислав Кочкаров. – Однак, ми орієнтовані на те, аби максимальну кількість спірних питань вирішувати досудовим методом», - додав службовець. У порівнянні з минулим роком кількість справ справді зменшилася на 14 відсотків, але суми донарахувань зросли на 20 відсотків.
На сторожі державних інтересів
«Статистика податкових спорів в Україні – це нонсенс, - сказав в інтерв’ю DW юрист Олександр Шемяткін, партнер юридичної компанії «КМ Партнери». Ситуація у судах – дуже складна, радше нагадую «інквізицію», каже правник, коли тягар доведення неправомірних дій з боку державних органів лягає на позивачів-бізнесменів. Суддя уже не відіграє роль арбітра, а стає захисником державних інтересів, а представники фіскальних органів лише спостерігачами, змальовує хід процесів Шемяткін.
Якщо раніше компанія рекомендувала підприємцям відстоювати свої позиції через суд, аби не дати себе «підім’яти», і щоб податківці запам’ятали «принципових» підприємців, то нині ця схема вже не спрацьовує: надто велика плинність кадрів серед службовців, пояснює юрист. Тепер у суд треба йти у виняткових випадках, радить він, бо, навіть, підтвердження судовою практикою вищих інстанцій, не враховують українські судді. За його словами, з огляду на сумну практику підприємці таки менше почали оскаржувати рішення контролюючих органів.
Краще «полюбовно»
Бізнес, тим часом, шукає компроміси й альтернативні шляхи вирішення «непорозумінь», оминаючи суди, і таких більшість, каже президент консалтингової компанії «Територія Бізнесу» Андрій Якимів. Дрібний підприємець, і, навіть, не кожен середній бізнес, може собі дозволи мати у штаті кваліфікованого юриста, який би відстоював інтереси у суді, пояснює експерт. Якщо підприємці є учасниками громадських об’єднань, як то рад при певному фіскальному органі, то шанси «полюбовно» вирішити питання значно зростають, каже Якимів. І додає: «Все впирається в ціну питання, бо ніхто не бажає «загострювати» стосунки, а тим паче з Податковою. Бізнес розуміє, що виграти дуже складно, адже є неформальні вказівки щодо наповнення бюджету, і суди не є винятком».
У цій ситуації адміністративні суди фактично є заручниками, вважають юристи. З одного боку присутній певний тиск держави, коли йдеться про наповнення бюджету, а з іншого боку – це відсутність часу на докладне ознайомлення зі справою. За даними Вищого адмінсуду, впродовж місяця на одного суддю припадає до півсотні справ, а в апеляційному розгляді – понад чотири сотні. Тож на одну справу суддя витрачає 1,5 години та 12 хвилин відповідно. Причому, порушення строків розгляду справи загрожує покаранням для судді.
Все для бюджету?
«Сьогодні виглядає так, що суддя стоїть на захисті бюджету. А влада створює всі умови, аби порушення були постійно, змінюючи закони з неймовірною швидкістю, причому в гіршу сторону», каже Олександр Шемяткін. Під особливо пильний нагляд контролюючих органів України потрапляють передусім підприємства з іноземним капіталом, вважає юрист, бо вони є основними донорами бюджету і звикли все декларувати, як того вимагають європейські стандарти. Аналітики посилаються на актуальний конфлікт Податкової з холдингом мінеральних води IDS Group Ukraine, коли і великий бізнес не може захистити свої інтереси через суд.
З практики судових спорів компанії «КМ Партнери», найчастіше підприємці оскаржують рішення податківців, Митної служби, Пенсійного фонду та Антимонопольного комітету. Зі звіту цієї ж компанії: в Україні скасовують лише 21 відсоток оскаржених адміністративних рішень, в Росії цей показник вдвічі більший, а у Німеччині – 71 відсоток.