У чому суть суперечки довкола "формули Штайнмаєра"?
20 вересня 2019 р.Чергова зустріч у "нормандському форматі" щодо врегулювання ситуації на Сході України, яку очікували вже у вересні, судячи з заяв української та російської сторін, відкладається на невизначений термін. Каменем спотикання є те, що в Росії називають "формулою Штайнмаєра". В Україні цей термін став активно обговорюватися після того, як президент Росії Володимир Путін у телефонній розмові з президентом Франції Еммануелем Макроном сказав, що умовою проведення саміту лідерів України, Росії, Німеччини та Франції стане попередня фіксація цієї самої "формули" на папері.
Цієї позиції в офіційних заявах одностайно дотримуються всі ключові особи на переговорах з російського боку. Натомість з української сторони єдності щодо "формули" немає. Так, глава МЗС України Вадим Пристайко 18 вересня повідомив про вже дану раніше згоду на "формулу Штайнмаєра". Однак, того ж дня ставити підпис під "формулою" - за повідомленнями російських інформагенцій - представники України відмовилися. Своєю чергою, президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що планує обговорювати умови "формули" в процесі самих переговорів у "нормандському форматі", називаючи її "одним з найскладніших питань" і обіцяючи захищати "кожну краплю українських інтересів".
Що таке "формула Штайнмаєра"
"Формула Штайнмаєра" стосується виконання одного з пунктів мінських домовленостей - визначення статусу Донбасу. Ще наприкінці 2015 року її запропонував тодішній глава міністерства закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier), нині президент ФРН. Вона була задумана як певний компроміс у дискусіях щодо порядку виконання мінських угод. Суть "формули" полягає у тому, що Донбас має отримати особливий статус на час проведення там місцевих виборів, а на постійній основі - після того, як результати виборів визнає Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Під її контролем має відбутися і саме голосування.
Умови "формули" в деталях ніде не прописані, що викликало подальші розбіжності в її тлумаченнях з боку Росії та України - і її фактичне заморожування. Більше того, серед учасників "нормандського формату" немає навіть чіткого консенсусу щодо того, чи домовилися сторони взагалі про її виконання. Росія наполягає на тому, що домовленість була, нова українська влада це підтверджує, тоді як колишні українські учасники переговорів заперечують.
Чи була домовленість щодо "формули Штайнмаєра"?
За словами нинішнього глави МЗС України Вадима Пристайка, Київ планує виконати "формулу Штайнмаєра", тому що ще в 2016 році її нібито погодив тодішній президент України Петро Порошенко. "Формулу Штайнмаєра", яку наш глава держави узгодив, ми як люди, які виконують навіть те, що пообіцяли наші попередні президенти, повинні виконувати. Ми зараз обговорюємо, в якій формі", - цитує "Інтерфакс-Україна" міністра закордонних справ.
Тим часом, заяву Пристайка спростував колишній посол України в ЄС і радник Петра Порошенка Костянтин Єлісєєв. Він стверджує, що Україна ніколи не погоджувалася на застосування "формули Штайнмаєра". "Як ексучасник нормандських переговорів на рівні дипрадників пояснюю: за принципом "нічого не узгоджено, поки все не узгоджено" Україна ніколи не давала і не могла дати згоду на "формулу Штайнмаєра". Глава держави не міг узгодити те, що вимагає згоди ВРУ (Верховної Ради України. - Ред.). РФ розставляє пастки", - пише Єлісєєв в своєму Twitter.
Побоювання України через "формулу Штайнмаєра"
На думку колишнього міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, не можна допустити, щоб "формулу Штайнмаєра" Києву "продали як повноцінний план врегулювання". Про це він написав у статті для видання "Європейська правда". Клімкін побоюється, що, наполягаючи на "формулі Штайнмаєра", Росія спробує розмити поняття стандартів ОБСЄ щодо виборів, які є ключовими. За словами дипломата, перед проведенням виборів на окупованих територіях повинні бути виведені війська і озброєння, забезпечена роль української ЦВК, права мас-медіа, участь у виборах внутрішньо переміщених осіб і українських партій.
Володимир Фесенко, український політолог, глава київського Центру прикладних політичних досліджень "Пента" також вважає, що Києву зараз не можна погоджуватися на письмове закріплення "формули" перед проведенням саміту, називаючи цю вимогу "пасткою Росії". "Це глухий кут. Якщо Зеленський на це погодиться, це призведе до проблем. Це може викликати протести і політичну кризу в Україні", - попереджає політолог.
За словами Фесенка, перш ніж зафіксувати "формулу" на папері, потрібно досягти єдності в трьох ключових питаннях для України: кому надається особливий статус, хто і як проводить вибори, і хто гарантуватиме безпеку під час голосування. "Проведення таких виборів членами "ЛНР" і "ДНР" абсолютно неприйнятне для України", - нагадує Фесенко. Політолог впевнений, що Україна повинна висунути свою пропозицію - відновити роботу над "дорожньою картою" реалізації мінських угод, яка, за його словами, була припинена більше двох років тому.
Як у Росії тлумачать "формулу Штайнмаєра"
У Кремлі наполягають на закріпленні "формули Штайнмаєра" на папері, зокрема, вказуючи на буцімто недотримання домовленостей українською стороною у минулому. Про це агентству "Інтерфакс" 13 вересня заявив помічник президента Росії Юрій Ушаков. За його словами, "ми хочемо, щоб вже була залізна домовленість, яка сприяла тому, що потім будуть реальні кроки з врегулювання кризи".
Експерти у Росії "формулу" вважають компромісом, прийнятним для всіх сторін - як для Москви, так і для Києва, Донецька і Луганська. Такої думки дотримується, зокрема, Сергій Уткін з Центру ситуаційного аналізу в Інституті світової економіки і міжнародних відносин. Він називає "формулу" "рамкою, яку потрібно закріпити, щоб у подальшому наповнювати її елементами, яких не вистачає для того, щоб реалізувати мінські домовленості на практиці". Лише після письмового закріплення "формули", на думку експерта, можна визначати модальність проведення виборів - заходи безпеки і наявність миротворців. На аргументи противників закріплення "формули" серед попередньої української влади Уткін відповідає: "Попередня влада програла вибори з тріском. Склалася нова політична ситуація, з'явилися абсолютно нові люди на різних позиціях, у тому числі на ключових".
Погляд на з Німеччини та Франції
"Є надія і скептицизм одночасно", - так охарактеризувала очікування Німеччини Сьюзан Стюарт (Susan Stewart) з берлінського Фонду науки і політики (SWP). За її словами, з одного боку, у ФРН вбачають потенційні можливості з обранням президента Зеленського і формуванням його партією однопартійної більшості в парламенті. З іншого боку, зазначає Стюарт, залишається чимало скептиків, які сумніваються у можливості досягнення угоди, здатної задовольнити як українську, так і російську сторони. "Я не думаю, що українцям буде досить погодитися прописати "формулу Штайнмаєра". Тому що певною мірою це не в їхніх інтересах", - каже експертка. За словами Стюарт, перед проведенням виборів багато чого має відбутися на самих підконтрольних сепаратистам територіях: тривалий період відсутності бойових дій, відведення важкого озброєння, забезпечення умов безпеки і проведення кампаній усіма представниками політичних партій, а також збалансоване висвітлення кампанії в ЗМІ.
Коментуючи побоювання української сторони, що "формула" може бути використана Кремлем як "пастка", експерт зазначила, що "це просто повернення до старої суперечки - що перше: заходи безпеки чи політичні заходи? Українська позиція полягає в тому, що заходи безпеки повинні бути на першому місці. І я згодна з цією точкою зору. Позиція Росії полягає в тому, що вони хочуть, щоб політичні заходи були або першими, або переплетені із заходами безпеки".
У МЗС Німеччини поки що утримуються від публічних коментарів щодо "формули Штайнмаєра".
Водночас, із Франції про "формулу" відгукуються прихильніше. Спеціаліст по Росії Французького інституту з міжнародних і стратегічних питань (IRIS) Жан де Глініасті охарактеризував "формулу Штайнмаєра" як "дуже хорошу пропозицію, яка, можливо, нині реактивується". Експерт покладає надії на однопартійну більшість Зеленського в парламенті і на поліпшення відносин між Зеленським та іншими членами "нормандської четвірки".
Стосовно послідовності кроків для врегулювання конфлікту, французький експерт нагадує: "Є мінські угоди (...) - і це зобов'язуючі угоди. Там є послідовність кроків, яка починається з політичних заходів, які було складно здійснити попередньому українського уряду", - каже де Глініасті. Він вбачає у німецькій пропозиції спробу подолати ці труднощі.