Фондові індекси падають після обвалу цін на нафту
9 березня 2020 р.
Найважливіші фондові індекси низки країн знизилися після обвалу цін на нафту, провалу переговорів ОПЕК+ та поширення коронавірусу.
Відразу після відкриття Франкфуртської біржі в понеділок, 9 березня, головний німецький індекс DAX впав на 7,4 відсотка до 10 690,08 пункта. При цьому знизилися котирування акцій всіх 30 концернів, які представлені в DAX. Зокрема, цінні папери Deutsche Bank і Adidas втратили на самому початку торгів більше 12 відсотків.
Найважливіший індекс Лондонської біржі FTSE 100, що відображає показники 100 найбільших британських компаній, втратив після початку торгів 8,8 відсотка та опустився до 5897 пунктів.
Головний індекс Паризької фондової біржі CAC 40, на якому представлені 40 провідних концернів Франції, знизився після відкриття торгів на 6,4 відсотка до 4809,68 пункта.
Раніше того ж дня обвалилися фондові ринки країн Азії. Зокрема, найважливіший індекс Токійської біржі Nikkei, що враховує 225 провідних показників, знизився більш ніж на 1000 пунктів. Він впав нижче показника в 20 000 пунктів.
До кінця біржового дня показник Nikkei склав 19 698,76 пункта, що на 5,07 відсотка нижче за підсумки попереднього дня торгів. Китайський Shanghai Composite Index втратив 3,01 відсотка, знизившись до 2943,29 пункта.
Провал переговорів ОПЕК+ і обвал цін на нафту
9 березня обвалився курс російського рубля та вартість акцій компаній РФ. Цьому передувало падіння цін на нафту у світі на 30 відсотків. Вартість бареля нафти (159 літрів) марки Brent, яку видобувають у Північному морі, вранці у понеділок склала 32,83 долара. Ціна американської сирої нафти сорту WTI також знизилася на 12,44 долара до 28,84 долара. Аналітики зауважують, що це найбільше відсоткове падіння на ринку нафти після війни в Перській затоці 1991 року.
Причиною обвалу цін стали невдалі переговори між нафтовидобувними країнами ОПЕК+ (Організація країн-експортерів нафти - Ред.), до яких, зокрема, належать Росія та Саудівська Аравія. Члени ОПЕК+ не змогли домовитися про скорочення обсягів нафтовидобутку. На цьому, зокрема, наполягала Саудівська Аравія. Натомість Росія рішуче виступала проти зменшення видобутку.