Фахівці зможуть лікувати ВІЛ/СНІД ще нескоро
1 грудня 2014 р.
Близько 35 мільйонів людей у всьому світі мали синдром набутого імунодефіциту (СНІД) станом на 2013 рік - це дані Всесвітньої організації охорони здоров'я. Схоже, що лікарі в Іспанії знайшли спосіб, як їм допомогти. 37-річний чоловік, який у 2009 році інфікувався вірусом імунодефіциту, що спричиняє автоімунну хворобу СНІД, пройшов терапію в Каталонському онкологічному інституті. Йому робили переливання крові з пуповин людей, які генетично резистентні проти вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), тобто мають генетичну мутацію, яка не дозволяє вірусу проникати у їхні клітини.
"Після того, як йому провели переливання донорської крові з пуповини, ми більше не могли виявити в пацієнта ВІЛ", - каже Рафаель Дуарте, директор програми переливання крові у клініці в Барселоні.
На жаль, після цього лікарі не могли проводити багаторічні додаткові обстеження "барселонського пацієнта", щоб зрозуміти, чи справді їм вдалося остаточно перемогти вірус. За три роки після переливання крові чоловік помер від терапії проти лімфоми - він був пацієнтом клініки для онкохворих.
Хвороба завдала удару у відповідь
Через випадок "барселонського пацієнта" команда Рафаеля Дуарте дуже обережна зі словом "одужання". Адже додаткові регулярні обстеження нібито зцілених пацієнтів - один із найважливіших компонентів боротьби зі СНІДом. Підступна хвороба може повертатися до пацієнта, навіть якщо місяцями або й роками здавалося, що людина позбулася хвороби.
Дослідник СНІДу Оле Шмельц Согор із університету в Орхусі (Данія) вважає, що перед тим, як буде можна починати говорити про одужання, пацієнт повинен прожити довгий час без хвороби. "Аби вважати, що людина одужала від раку, вона повинна прожити п'ять років без ознак раку", - каже Согор. "Схоже має бути й із ВІЛ, тому що ми знаємо, що терміну на кшталт півроку не вистачить", - пояснює дослідник.
Випадок маленької дівчинки у США болісно підтверджує цю думку. "Дитина з Міссісіпі", як її називають медіа, народилася у 2010 році із вірусом імунодефіциту від ВІЛ-позитивної матері. Протягом кількох годин після народження лікарі розпочали активну антиретровірусну терапію для немовляти, щоб побороти вірус. Через 18 місяців родина дівчинки припинила її лікування. Ще за 10 місяців у крові дитини не було знайдено жодної ознаки вірусу або його антитіл. Здавалося, що рання терапія дозволила перемогти смертельно небезпечну інфекцію.
Але в липні 2014 року, за 27 місяців після того, як дівчинка припинила приймати медикаменти, надія на те, що нарешті знайдено чудовий шлях боротьби зі СНІДом, знову зникла. Під час одного зі звичайних обстежень лікарі знову помітили різке поширення вірусу у крові дитини. Окрім того, кількість ознак правильного функціонування її імунної системи була меншою, ніж потрібно.
Звістка про те, що до дитини повернулася хвороба, була мов грім серед ясного неба. Педіатр Ганна Гей, котра лікувала дівчинку у клініці в Міссісіпі, порівняла несподіване відкриття з підступним ударом. Лікарі та науковці покладали великі надії на нібито ефективний метод і вже планували лікувати таким чином інших ВІЛ-позитивних дітей. Нині ж їм доводиться починати все спочатку.
Нова стратегія проти вірусу
Проблема в тому, що вірус імунодефіциту "ховається" у клітинах, тож лікарі не можуть його побачити чи виміряти, а медикаменти - знищувати. Оскільки у крові "дитини з Міссісіпі" виявили вірус, дівчинка змушена знову приймати ліки.
Це необхідно, тому що попередня терапія не знищила приховані клітини вірусу. Вони могли безперешкодно накопичуватися в організмі дитини і знову розбудити хворобу. Однак Оле Шмельц Согор та його колеги з університету Орхуса знайшли ймовірний шлях вирішення проблеми. Їхній метод називається "kick and kill" (з англійської можна перекласти як "викинути і вбити").
Суть така: якщо ВІЛ-позитивний пацієнт добре реагує на антиретровірусну терапію, то в його плазмі не можна виміряти залишки вірусу, але вірус усе-таки перебуває в ДНК, пояснює Согор. "Ми називаємо це "нерухомою інфекцією", - каже дослідник. Якщо пацієнт при цьому припиняє приймати медикаменти, то вірус реактивується. Тому нині необхідна довічна терапія, щоб тримати вірус під контролем. Але завдяки методу "kick and kill" це зможе відійти в минуле.
"Імунна система не розпізнає різниці між здоровою клітиною та клітиною, ураженою ВІЛ, у своїй ДНК,- каже Согор. - Але якщо вдається вигнати вірус із його "хованки", то імунна система розпізнає проблему і може знищувати клітини. Трюк полягає в тому, щоб "викинути" вірус із ДНК та вивести на поверхню клітини, щоб його можна було розпізнати і вбити".
Оптимістичний погляд у майбутнє
Дослідник ВІЛ працює над ліками, які дозволять і "викидати" вірус із ДНК, і вбивати хворі клітини. Досі він та його колеги працювали тільки з медикаментами, здатними робити або одне, або інше. Якщо вчені досягнуть мети, то метод "kick and kill" зможе застосовуватися проти ВІЛ/СНІДу в усьому світі. Согор каже, що цей метод можна розширювати і застосовувати у країнах, які розвиваються. Це важливо, адже на африканському континенті вірус поширений більше, ніж будь-де у світі.
Учений із Данії покладає великі надії на свій проект та майбутнє боротьби проти СНІДу: "Зі знаннями, які ми маємо нині, для мене не існує причини вірити, що ми переможемо хворобу протягом п'яти-десяти років. Але я налаштований оптимістично і доволі певний, що ми досягнемо своєї мети: мати змогу лікувати ВІЛ".