Фармацевтика в Німеччині

У розробки лікарських препаратів у Німеччині довга традиція. Аж до 1980-х років німецькі фірми належали до переліку найбільших в світі фармацевтичних підприємств. Нині ФРН посідає провідні позиції в цій галузі. Відповідно і фах фармацевта - один з найбільш затребуваних у цій країні.

"З працевлаштуванням у фармацевтів проблем немає", - говорить Маркус Губерт, навчальний консультант фармацевтичного факультету в Боннському університеті. Він точно знає: роки напруженого навчання окупаються цікавою, стабільною і добре оплачуваною роботою. Найчастіше випускники стають аптекарями. Однак є й інші можливості: наприклад, дослідницька діяльність чи кар'єра на фармацевтичному підприємстві. Їх у ФРН, за даними Федерального союзу фармацевтичної промисловості (BPI), - більше 800!

Особливі умови

Боннський університет - лише один з кількох десятків вищих навчальних закладів у Німеччині, де можна здобути цю спеціальність (повний перелік ВНЗ - за посиланням внизу сторінки). Щоправда, вступити не так і просто - кількість місць обмежена і без хороших балів у атестаті навряд чи вдасться пройти конкурсний відбір. Але в іноземців є деяка перевага. Як і за іншими спеціальностями, в університетах для них існують окремі квоти, тому змагатися з німецькими абітурієнтами не доведеться.

Крім хороших оцінок, обов'язкова умова для вступу - знання німецької мови. "Без цього нікуди. Фармацевтика належить до спеціальностей, які строго контролюються державою, тож, навіть якщо б нам хотілося викладати тільки англійською, ми не можемо цього зробити", - пояснює Маркус Губерт.

Навчання важке

"Чи важко вивчати фармацевтику? - замислюється студент Боннського університету з Болгарії Живко Йорданов. - Насамперед навчання забирає дуже багато часу", - говорить він. Маркус Губерт підтверджує: зазвичай з дев'ятої ранку і до шостої вечора студенти відвідують лекції та семінари, а після цього ще опрацьовують матеріал самостійно.

З таким навчанням часу на щось інше залишається обмаль. А де ж брати мотивацію? На думку Маркуса Губерта, йти в фармацевти варто тим, кому цікаві природничі науки і, зокрема, медицина. Тоді й вчитися буде цікаво. Адже під час навчання приблизно третину часу відводять на практичні заняття: студенти працюють в лабораторіях, аналізуючи і розробляючи медичні препарати.

Як правило, навчання майбутніх фармацевтів у Німеччині жорстко структуровано і проходить за системою, яка передбачає складання державних іспитів. Проте сьогодні деякі ВНЗ готують фахівців у сфері фармацевтики і за системою "бакалавр-магістр". Тут варто врахувати, що випускникам бакалаврату дозволено працювати лише в індустрії. Продовживши навчання за магістерською програмою, вони можуть підвищити кваліфікацію та розширити можливості на ринку праці.

Практика і ще раз практика

Навчання за класичною моделлю (зі складанням держіспитів) триває п'ять років і відбувається у три етапи. Перші чотири семестри відведено під базову фармацевтичну освіту (Grundstudium). У цей час студенти вивчають загальні предмети - математику, фізику, загальну хімію, біологію. Після закінчення цього етапу студентам належить пройти вісім тижнів обов'язкової практики в аптеці або фармацевтичній компанії (Famulatur). Після успішного першого держіспиту починається основне навчання (Hauptstudium). Протягом цих чотирьох семестрів увага приділяється вузькоспеціалізованим дисциплінам: фармацевтичній хімії, фармацевтичній біології і фармацевтичній технології, фармакології та клінічній фармації. Після цього - другий держіспит, який охоплює всі п'ять складних предметів. Але це ще не все...

Кілька років тому білоруска Ольга Кравцова вже отримала диплом фармацевта в Мінську. У Німеччині його прирівняли лише до базової фармацевтичної освіти, тому ще чотири семестри їй довелося провчитися додатково в Мюнхенському університеті імені Людвіґа Максиміліана. Але це не стало просто повторенням пройденого. "Тут дуже добре готують до роботи в науці та бізнесі. Знань, отриманих у першому ВНЗ, мені для цього не вистачило б", - вважає дівчина.

Навесні 2012 року Ольга успішно склала другий держіспит. Тепер, замість того, щоб відсипатися після багатьох місяців інтенсивного навчання, дівчина вранці біжить на роботу в аптеку. Аби стати дипломованим фармацевтом, студенти повинні пройти річну практику, до речі, оплачувану. Півроку - в звичайній аптеці, ще шість місяців - за вибором: у тій же аптеці, у страховій компанії, на фармацевтичному підприємстві або в науковому середовищі. Місце проходження практики може бути й за кордоном. Після цього залишається третій (останній) державний іспит - і аптекар готовий!