Повернення грошей Януковича: формальні перешкоди знято

Арештоване закордонне майно та рахунки українських екс-посадовців і спільників Януковича чекають на рішення української Феміди. Як повідомив нещодавно генпрокурор Віталій Ярема, вже заморожені 13 мільйонів швейцарських франків екс-голови Адміністрації президента України Андрія Клюєва, у Австрії заморожені 6,7 мільйонів ​євро та майно на 5 мільйонів євро Олексія Азарова, близько 72 мільйонів швейцарських франків друга Януковича Юрія Іванющенка та 49 мільйонів доларів екс-голови НБУ Сергія Арбузова у латвійських банках. Аби повернути ці кошти в Україну, треба довести до кінця кримінальні справи про відмивання коштів. Крім того, досі для засудження провідних діячів режиму Януковича існував правовий бар’єр – заочне провадження проти втікачів було неможливим.

Тож уряд ініціював закон про заочне судочинство та конфіскацію майна за злочини проти національної безпеки і корупцію. У понеділок, 7 жовтня його було ухвалено Верховною Радою. "Проголосувавши за цей закон депутати усунули технічні бар’єри , щоб повернути Україні кошти вкрадені "сім’єю" Януковича. Це серйозний крок", - наголошує експерт Transparency International Ukraine Сергій Гула.

Засудити можна, конфіскувати - складніше

Закон передбачає, що до тих, хто підозрюється чи обвинувачується у злочинах проти основ національної та громадської безпеки і корупційні злочини, але знаходяться поза межами України, переховуючись від слідства, може застосовуватися спеціальне заочне кримінальне провадження та заочний суд. При цьому підозра чи повістку про виклик до слідчого та на суд оголошується підозрюваному чи обвинуваченому публічно через друковані ЗМІ і автоматично йому призначається державний захисник. Покарання, яке передбачає закон – конфіскація всього майна. "В наших умовах це оптимальний варіант. Можна засуджувати, відшкодовувати збитки за діяльність терористів, сепаратистів, які публічно закликають до порушення територіальної цілісності України на Сході. Це як превентивний захід , щоб зупинити прояви сепаратизму у Харкові, наприклад, чи на Півдні. Але повністю конфіскувати все у екс-посадовців та спільників Януковича завдяки цьому закону неможливо", - наголошує юрист з кримінального права Центру політико-правових реформ Олександр Банчук.

Експерт пояснює, що нове покарання у вигляді повної конфіскації, як передбачено ухваленим законом, не застосовується до старих злочинів, бо закон немає зворотної сили. "До злочинця можна застосувати лише покарання, яке діяло на момент вчинення злочину. Натомість правила судочинства можна змінювати, поки суд не розпочався. Тому засудити заочно Януковича та інших можна , - зауважив Банчук в інтерв’ю Deutsche Welle.

Конфіскація можлива, якщо захотіти

Однак значна частина грошей і схем, які використовували екс-посадовці досі працюють в Україні, тому питання часу під час застосування покарання може бути взяте до уваги. "Більшість фінансових відносин не закінчено. Це тривалий злочин, якщо вкрадені гроші продовжують "працювати" на депозитах, то ухвалений закон можна застосовувати", - переконаний експерт "Transparency International Ukraine" Сергій Гула.

До того ж, якщо буде доведено, що майно та гроші "сім´ї" Януковича, Пшонки, Захарченка, Курченка, Клюєва та інших осіб з санкційного списку були отримані злочинним шляхом, можна буде повернути Україні виведені за кордон кошти. Адже за часів їхньої діяльності вже існувало покарання у вигляді спеціальної конфіскації. "Все зараз залежить від правоохоронців, чи доведуть вони корупційний шлях отримання грошей і майна колишніми високопосадовцями", - визнає виконавчий директор Центру протидії корупції Дарина Каленюк.

Скепсис щодо розслідування

Каленюк скептично оцінює роботу Генпрокуратури України з розслідування фінансових злочинів Януковича та його спільників. За її словами, Генпрокуратура відмовила Центру протидії корупції надати пояснення, як йде розслідування цих справ, посилаючись на таємницю слідства. "Є побоювання, що Генпрокуратура обмежиться лише розслідуванням перевищення Януковичем і його компанією службових повноважень щодо Майдану і ігноруватиме розслідування фінансових злочинів. Далеко не всім навіть оголошено про підозру. Тому я навіть не сподіваюсь, що в Україну можна буде повернути якусь велику суму з арештованих рахунків. Можливо, якісь активи і будуть повернуті, але до того часу їхні власники зроблять все, аби вони були в "непритомному" стані, або перепишуть на інших", - вважає Дарина Каленюк.

За її словами, зарадити може лише швидке створення Антикорупційного бюро, якому будуть передані повноваження з розслідування фінансових злочинів колишніх високопосадовців. Як відомо, Верховна Рада у першому читанні ухвалила президентський законопроект про створення Антикорупційного бюро в Україні. Розгляд документу у другому читанні призначений на середину жовтня.