Урок Чорнобиля: українські школярі знайомляться з трагедією «через емоції»

Нині в Київському музеї Чорнобиля гаряча пора. Традиційно у квітні заклад відвідує багато школярів, адже напередодні річниці однієї з найбільших світових техногенних катастроф учителі готують відкриті уроки та виховні години, присвячені Чорнобильській трагедії.

За програмою

Найцікавішої форми такі виховні заходи набувають саме в музеї, де діти не тільки слухають інформацію, а й наочно можуть побачити імітацію вибуху на ЧАЕС, почути реальні голоси людей, яких відселяли з Чорнобильської зони, особисто поспілкуватися з ліквідаторами. Чорнобильську тему діти вивчають, починаючи з молодшої школи, а у старшій школі на таких предметах, як фізика, валеологія, безпека життєдіяльності, більш детально знайомляться з атомною енергетикою, впливом радіації на організм людини, розглядаючи цю тематику крізь призму Чорнобильської катастрофи.

Усе це залишає в дітей незабутнє враження, каже вчитель молодших класів однієї з київських шкіл Людмила Шкурідіна: «Нині діти занепокоєні подіями в Японії. Тому зацікавлені прийшли в музей, аби порівняти, як це було в нас. Ми готуємося – збираємо матеріал, перечитуємо пресу про ті події і наслідки. У нас у класі є батьки, які раніше жили в Прип’яті, ми і їх запрошуємо. А взагалі ми кожного року 26 квітня перший урок починаємо з уроку, присвяченого пам’яті Чорнобиля».

Катастрофа через емоції

Щороку музей Чорнобиля відвідують 70 тисяч дітей та студентів з України, Німеччини, Франції, Італії, Нідерландів і навіть з Південної Африки. Заступник директора музею з наукової роботи Анна Королевська розповіла Deutsche Welle, що музейна експозиція була скомпонована таким чином, аби викликати в дітей емоції, аби вони завжди пам’ятали про безпеку.

«Ми розробили цілий цикл уроків на екологічну тематику: «Радіація в житті людини», «Світ атомних ядер», «Енергія й суспільство». Усе це розповідаємо у цікавій інтерактивній формі, з різними сучасними засобами. Це відбувається не в шкільному класі, а на імпровізованому Чорнобильському реакторі. Все, що діти тут почують, вони ніколи більше не забудуть», - упевнена Анна Королевська.

Діти діляться своїми враженнями від побаченого: «Мені запам’яталося, як вибухнув реактор. Вразило те, що сталося це вночі, коли всі спали, і як пожежники все це тушили». - «Нам розповідали про Чорнобиль, що тоді вирвався з реактора страшний звір, але ми не знали, що це можна побачити на власні очі і цьому музеї». - «Мені цікаво, що сталося з людьми, куди їх відвезли, куди відселили». - «А мені цікаво, чи здорові тепер люди, які були дітьми під час вибуху атомного реактора…»

Про Чорнобиль – лише в квітні?

Тим часом рекламувати серед навчальних закладів і пропонувати школам свої виховні заняття співробітникам музею доводиться самостійно, адже за власної ініціативи до музею вчителі приводять школярів лише напередодні чергової річниці Чорнобильської трагедії, скаржаться працівники музею.

«Ми самі ходимо у школи і самі себе рекламуємо. Коли в нас не багато відвідувачів, зокрема взимку, наші співробітники беруть буклети і йдуть до шкіл, до вузів. За ці роки вже багато способів придумували, але найефективніше, коли напряму спілкуємося з тими, хто відповідає за вихону роботу», - констатує Королевська.

У музеї Чорнобиля хочуть, аби підростаюче покоління відвідувало їх частіше. І це побажання продиктоване зовсім не бажанням заробити, адже квиток до музею коштує для дітей лише 3 гривні. Головне – аби наступні покоління врахували помилки своїх попередників заради власної безпеки у майбутньому.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Христина Ніколайчук