Великий торг за бюджет ЄС

Навіть у нормальний період у Європейському Союзі (ЄС) переговори щодо формування та розподілу бюджету в межах так званої "багаторічної фінансової перспективи" супроводжувалися тривалими гострими суперечками. Але цього разу варто чекати справжню запеклу боротьбу. Принаймні, в цьому переконані чимало експертів. Такої думки дотримується й економіст Ґунтрам Вольфф (Guntram Wolff), котрий представляє брюссельську експертну групу Bruegel.

Річ у тім, що через майбутній вихід Великобританії зі складу ЄС - так званий Brexit - Євросоюз втрачає третю за потужністю країну-донора до бюджету спільноти. У підсумку, в період з 2021 до 2027 року утвориться бюджетна діра обсягом близько 90 мільярдів євро. Саме такі цифри навів єврокомісар Ґюнтер Еттінґер (Günther Oettinger), який відає питаннями бюджету ЄС. Тож суперечка країн-членів ЄС за розподіл коштів точитиметься навколо значно меншого пирога. Або тим країнам-платникам, що лишилися, доведеться сплачувати значно більше.

Формування бюджету Європейського Союзу є досить складною процедурою. Власне бюджет ЄС ухвалюється щороку з подачі Європейської Комісії. Він затверджується Радою ЄС та Європарламентом. Щорічний бюджет, однак, не повинен виходити за межі "багаторічної фінансової перспективи", яка ухвалюється один раз на сім років і регулює обсяги доходів та витрат. Багаторічну фінансову перспективу має одноголосно ухвалити Рада ЄС, зелене світло має надати також Європарламент. І от розпочинаються торги якраз навколо цієї "багаторічної фінансової перспективи" на 2021-2017 роки.

Скорочення у сільському господарстві та структурних фондах

Єврокомісар Ґюнтер Еттінґер прагне знайти вихід у суміші між ощадливістю та переорієнтацією. Принаймні саме про це він розповідав під час поїздки країнами ЄС перед представленням бюджетних планів на майбутнє. Досі найбільшими статтями витрат у ЄС були сільське господарство та регіональна політика. "У двох найбільших програмах, а саме аграрна політика та політика когезії (політика, націлена на подолання розриву в розвитку, відома ще як політика гуртування або вирівнювання, - Ред.), ми вдаватимемось до виважених але ефективних скорочень на шість відсотків порівняно з 2020 роком", - запевняв Еттінґер під час виступу в Берліні в квітні цього року. - Якщо раніше видатки на ці програми поглинали 80 відсотків бюджету, то тепер вони скоротяться до 60 відсотків".

На практиці це означає, що такі держави, як Польща, Угорщина чи Греція, що в минулому особливо вигравали від виділених ЄС коштів на розвиток, тепер будуть змушені щільніше затягти паски. Тож вже зараз цим планам намагаються чинити опір. Приміром, уряд Польщі виступає проти скорочення виділених сум на розвиток структурно слабких регіонів, наполягаючи на дотеперішньому рівні сталого фінансування. Ірландія, що має інтенсивне сільське господарство, опирається скороченням дотацій в аграрну галузь та погрожує накласти вето на ці плани.

Натомість економіст Ґунтрам Вольфф переконаний, що рівень дотацій на підтримку сільського господарства абсолютно зависокий. "Нам слід менше дотувати сільське господарство та краще використовувати кошти, для прикладу, щоб справді досягти таких цілей як збереження різноманіття видів". Так само експерт піддає різкій критиці політику фінансової підтримки розвитку структурно слабких регіонів, адже ці гроші отримують і такі небідні країни як Німеччина чи Іспанія. "Тут слід справді уважно придивитися, які видатки ще дають ефект, а які - ні", - зазначає економіст.

Фактор часу

Вимога єдності та одностайності, прописана в угодах ЄС щодо бюджетної частини, робить переговори тягучими та тривалими. За чинних фінансових рамок торг за мільярди може тривати близько двох років. Та цього разу Еттінґер прагне зробити все значно швидше. Вже за рік мають ухвалити бюджетні рамки, як на рівні окремих країн-членів, так і на рівні Європейського парламенту, що також має проголосувати. "Ми - в унікальній ситуації", - зазначає єврокомісар Еттінґер. - Ще ніколи не було потреби проголосувати так скоро до виборів у Європейський парламент".

Самі вибори мають відбутися у червні 2019 року. Якщо доти не вдасться завершити складні переговори щодо бюджету, тоді часу взагалі залишиться обмаль, прогнозують аналітики Європейської Комісії. Поки запрацює Європарламент у новому складі та затвердять нову Єврокомісію, вже настане вересень або навіть листопад. Тоді переговори фактично знову почнуться з першого етапу, адже вестимуть їх нещодавно затверджені єврофункціонери. Тож саме через це так квапить єврокомісар-німець Еттінґер.

Хто більше заплатить?

Бюджетний план на 2021-2027 роки передбачає сукупний бюджет Євросоюзу обсягом близько 1,13 відсотка ВВП спільноти, тобто майже 1,1 трильйона євро. Попри Brexit видатки зростатимуть і надалі, адже постануть нові завдання, пояснив єврокомісар. За словами Еттінґера, до таких завдань належать зокрема міграція, захист від тероризму, політика розвитку та оборона. "Ми прагнемо збільшити кількість співробітників Frontex (Європейське агентство з охорони зовнішніх кордонів Євросоюзу, - Ред.) з нинішніх 1200 до багатьох тисяч. Щодо цього я вже отримую підтримку від країн-членів. Воліємо також ефективно збільшити кошти на політику розвитку, насамперед задля підтримки африканських країн", - розповів єврокомісар.

Щоби покрити ці видатки, теперішні країни-донори мають сплачувати більше. Німеччина готова до цього. Принаймні, таку готовність можна простежити в підписаній консерваторами ХДС/ХСС та соціал-демократами коаліційній угоді. Однак інші країни-платники значно стриманіші щодо цього. А деякі, як-то Нідерланди чи Австрія, відхиляють підвищення виплат до бюджету.

Відмовляєшся приймати біженців - отримуєш менше коштів

Галас навколо бюджетних переговорів посилила суперечка щодо міграції та обмежень функціонування правової держави в Польщі та Угорщині. Такі країни-члени ЄС як Швеція, Італія чи Німеччина, що прихистили особливо велику кількість мігрантів, мають отримати винагороду за це. І винагородою мають стати структурні кошти, яких отже недорахується хтось інший. "Я невисокої думки про штрафні санкції", - так це прокоментував єврокомісар Еттінґер. - Нам слід було б підтримувати в тому числі й фінансово країни-члени, що серйозно ставляться до надзвичайних завдань для всіх нас".

Якщо ж якийсь член ЄС виконує не всі вимоги щодо функціонування правової держави, приміром, незалежності сфери юстиції, тоді жодних коштів він не отримає, застеріг Еттінґер. І для цього не потрібно жодних формальних процедур, як зараз це відбувається з Польщею згідно зі статтею 7 Договору про Європейський Союз. Європейській Комісії необхідно самій вирішувати такі питання, вважає єврокомісар.

Без сумніву, така пропозиція наразилася б на спротив у Польщі чи Угорщині. "Буде вкрай складно досягти єдності в цьому. Вето з боку країн, яких це може безпосередньо торкнутися, гарантовано", - визнав економіст Ґентрам Вольфф. 2 травня Ґюнтер Еттінґер представить загальні бюджетні рамки разом з найважливішими цифрами. Хто ж скільки отримає, а хто скільки платитиме, стане відомо лише з чотирьох пакетів законів, що регулюватимуть бюджетні питання. Самі ці пакети законопроектів мають представити до середини червня поточного року.