Університет Гумбольдта
8 березня 2013 р.
Коли фізик Ельза Нойманн у лютому 1899 року отримувала в університеті імені Гумбольдта докторський ступінь, це стало справжньою сенсацією. Чи не кожен, хто щось важив у науці, мав ранг та ім'я, їхав тоді до німецької столиці, щоби привітати першу "фройляйн доктор" та при цьому констатувати: Ельза Нойманн має залишитися винятком. Як казав славетний фізик Макс Планк, "природа сама приписала жінці її професію матері й домогосподарки".
Минула понад сотня років, а жінкам усе ще значно важче пробиватися в науці, ніж чоловікам. Але в Берлінському університеті імені Гумбольдта жінок підтримують віддавна. У 1919-1945 роках серед усіх вищих шкіл Німеччини тут працювало найбільше жінок-доцентів. Сьогодні налагоджувати між собою зв'язки й підтримувати контакти перспективним дослідницям допомагає лідерська програма з тренінгами й супроводом. Щороку університет нагороджує грошовою премією - близько 80 тисяч євро - одну зі своїх найуспішніших професорок.
Нарешті в еліті
Університет, який постав 1810 року, втілює освітній ідеал свого засновника Вільгельма фон Гумбольдта. Ці принципи йдуть на користь як жінкам, так і чоловікам. Видатний прусський учений прагнув виховувати науковців, які прагнули б самовіддано займатися дослідженням і паралельно були б здатні ділитися своїми знаннями зі студентами. Поєднання дослідницької і викладацької діяльності - саме так тут працюють і сьогодні.
"Освіта через дослідження: особистість, відкритість, орієнтованість" - із такою концепцією альма-матер потрапила в червні 2012 року до одинадцяти елітних університетів Німеччини. Це була третя спроба завоювати ще більше престижу й додаткові гроші на дослідження. Донині найстаріша берлінська вища школа двічі поступалася Вільному університету Берліна - саме тому вишу, який 1948 року виник у Західному Берліні внаслідок розколу Університету імені Гумбольдта, який розташовано в східній частині міста.
Шукають відповіді на глобальні питання
За часів поділу країни Університет імені Гумбольдта із близько 150 тисячами студентів був найбільшим у Східній Німеччині. Сьогодні тут навчаються, навчають, працюють і досліджують 40 тисяч осіб. Відколи Німеччина возз'єдналася в 1990 році, відбулася ціла низка реформ. За рахунок фінансової підтримки, що її університет отримає з державної скарбниці як елітний начальний заклад, а це близько 150 мільйонів євро, тут серед іншого планують провести й адміністративну реформу. В майбутньому альма-матер хоче перетворитися на своєрідний дослідницький "сервісний центр".
Окрім того, в університеті розвиватимуть так звані Інтегративні дослідницькі інститути (IRI), котрі займаються міждисциплінарними темами на кшталт глобального землекористування, урбанізації та екології. Наприклад, в Інтегративному інституті досліджень життя біологи, медики та нейробіологи разом із невропатологами Берлінської університетської клініки "Шаріте" досліджують функції людської нервової системи. За додаткові гроші сильніше підтримуватимуть й окремих дослідників. Частину коштів спрямують на дослідницькі конкурси, стипендії та наукові проекти.
За допомогою різноманітних програм підтримки, наприклад, для тих, хто закінчив магістратуру, але ще не почав навчання в аспірантурі, університет сподівається привернути до себе увагу підростаючого покоління науковців.
Краще дбатимуть про іноземців
В університеті імені Гумбольдта можна вивчати практично все. Починаючи від 1994 року, ту працюють одинадцять факультетів і чимало інститутів, розташованих у центрі Берліна. Окрім класичних навчальних напрямів, пропонують і так звані "малі" напрямки, як-то африканські та азійські студії, європейську етнологію, підготовку сурдоперекладачів тощо.
Така різноманітність принаджує до Берліна чимало іноземних студентів. У майбутньому їх мають ретельніше супроводжувати й консультувати. Для цього хочуть на кожному факультеті створити міжнародний відділ. Мета - створити іноземним студентам максимально сприятливі умови для навчання й дослідницької діяльності. Саме про це й мріяв відомий засновник університету – Вільгельм фон Гумбольдт.