Правозахисники покладають чималі надії на новий КПК

Нового Кримінального процесуального кодексу (КПК) українці чекають вже сімнадцять років. Ще 1995 року Україна взяла на себе міжнародне зобов’язання якнайшвидше розробити цей документ. Однак через постійні політичні негаразди до його розроблення «руки не доходили». Аж 2006-го депутати розробили проект нового кодексу, втім так і не ухвалили.

Оскільки новий КПК суттєво змінює повноваження правоохоронних структур, процес постійно гальмувався. «Щойно прокуратура бачила, що їхні повноваження урізають, то щоразу шукала тисячі відмовок, чому цей кодекс не може бути ухвалено», - каже голова правління Фундації сприяння правосуддю Катерина Тарасова.

Поспішай повільно

У нинішній редакції Кримінального процесуального кодексу, яку запропонував до розгляду депутатам президент України Віктор Янукович, пропонується ввести на судові засідання суд присяжних, запровадити домашній арешт та змінити терміни утримання під вартою підозрюваних.

Радник президента - керівник головного управління Адміністрації президента з питань судоустрою Андрій Портнов наголосив, що при розробці нового проекту кодексу враховано до 98 відсотків зауважень європейських експертів. Однак єдине невраховане зауваження, які і застерігали експерти, стосується тимчасових повноважень слідчих прокуратури за окремими категоріями справ.

Адміністрація президента очікує, що на початку лютого парламент ухвалить нову редакцію кодексу в першому читанні, до кінця лютого – у другому, і на початку березня її запропонують на підпис президенту. Втім попри гостру соціальну необхідність ухвалення нового кримінально-процесуального кодексу Катерина Тарасова вважає, що нинішня владна команда надто швидко хоче прийняти документ. «Коли влада пішла на кількісні показники реформ, то це ще не показник якості. Це виглядає як забаганка: хочеш театр – отримуй, хочеш суд присяжних отримуй! Але ж треба проаналізувати, як все працюватиме», - прокоментувала Deutsche Welle голова правління Фундації сприяння правосуддю.

Зміни конче потрібні

Втім практикуючий адвокат, представник Гельсінської спілки з прав людини Олег Веремієнко переконаний, що саме суд присяжних, який має з’явитися у судах після ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу, надзвичайно потрібен. На його думку, це позбавить суддю надмірного впливу на вирішення справи і зменшить корупцію в судах. «На одного суддю легше надавити, або підкупити, в аніж кількох присяжних», - сказав Олег Веремієнко Deutsche Welle.

Він наголошує, що зараз новий кримінально-процесуальний кодекс потрібен українцям як ніколи, оскільки СІЗО надто переповнені і ув'язненні там перебувають в нелюдських умовах. «Якщо у новому кодексі запровадять домашній арешт чи зменшать строки перебування підозрюваного під вартою, то це розвантажить ізолятори. Бо ж вони переповнені вдвічі. Там люди стоять у черзі, аби поспати», - каже адвокат. Олег Веремієнко наголошує, що нинішній КПК вже надто застарів, адже був ухвалений ще у 60 роки минулого століття і спрямований на те, аби «вибивати зізнання у затриманих».

З новим Кримінально-процесуальним кодексом представник Гельсінської спілки пов’язує чимало сподівань, зокрема на те, що у засуджених буде можливість повторного перегляду їхньої справи. За словами Веремієнка, нині добиваються перегляду вироку лише одиниці.

«Революційний» документ?

В адміністрації президент запевняють, що новий КПК є «революційним» у багатьох процесуальних нюансах. Серед іншого він передбачає зменшення бюрократизації кримінального процесу, обладнання залів судів відеокамерами, а огорож для підсудних склом, замість металевих прутів.

Попри застереження європейських експертів, після ухвалення новий Кримінально-процесуальний кодекс в Україні має набути чинності протягом шести місяців. Міжнародні ж організації наполягали, що повинен бути дворічний термін для набуття чинності цього документу, аби українські слідчі та прокурори навчилися застосовувати змінений кодекс.

Автор: Лілія Гришко
Редактор: Дмитро Каневський