Українські активісти в Криму: під прицілом окупаційної влади
14 квітня 2015 р.
Традиційно щороку на початку березня в Криму теж вшановували річницю від дня народження видатного українського митця Тараса Шевченка. Не пропускати цю подію кримчани вирішили й цього разу. Після тривалих відмов офіційні органи у Сімферополі врешті-решт дозволили провести цей захід, однак не біля пам’ятника Шевченкові, як це було раніше.
"Шевченківська справа"
Щоправда, під кінець акції співробітники поліції затримали трьох активістів: організатора акції Леоніда Кузьміна та двох учасників - Олександра Кравченка та Вельдара Шукурджиєва. Усіх трьох активістів засудили до 40 годин виправних робіт, звинувативши їх у використанні забороненої символіки. Після анексії Криму російська влада заборонила на півострові український державний прапор і навіть стрічки жовтого й блакитного кольорів.
Леоніда Кузьміна, який працював вчителем історії в одній із сімферопольських шкіл, через цю справу було звільнено з роботи. "Ми з Леонідом подали апеляційну заяву. Наші засідання відбудуться 20 та 21 квітня, - розповів Вельдар Шукурджиєв. - Підмітати не будемо. Особисто я чекаю на повне виправдання та вибачення". Тим часом стало відомо, що Олександр Кравченко після чергової розмови у Головному управлінні з протидії екстремізму був вимушений залишити півострів.
За два тижні у цій справі додався ще один обвинувачений Куртсеїт Абдулаєв, якому теж так само "порушив порядок мітингу", розгорнувши український прапор з гаслом "Крим - це Україна". В інтерв’ю "Крим. Реалії" чоловік наголошує, що вирок суду є абсурдним, і він збирається його оскаржувати, але вже поза межами півострова, адже в адекватність кримського суду він більше не вірить.
Один проти сорока дев’яти "беркутівців"
Другою, але складнішою справою проти громадських активістів у Криму, є кримінальна "справа Костенка". Євромайданівцю Олександру Костенко закидають завдання тілесних ушкоджень співробітнику кримського "Беркуту" в лютому 2014 року на вулиці Грушевського у Києві. Костенко був заарештований 8 лютого 2015 року в Сімферополі, де й донині утримується в СІЗО.
Згідно з версією обвинувачення, він приїхав до Києва "з метою чинити озброєний опір співробітникам правоохоронних органів", відчуваючи при цьому "ідеологічну ненависть та ворожість до працівників органів внутрішніх справ". Озброївшись камінням розміром 10х10х12 см (бруківкою), Костенко поцілив у прапорщика кримського підрозділу "Беркуту", від чого той зазнав ушкоджень.
Слідство наголошує, що стаття 115 УК РФ, за якою судять Костенка, не є великої важкості і не передбачає утримання в СІЗО, але через те, що він переховувався від попереднього слідства, самостійно не повідомив про скоєний злочин та має паспорт громадянина України, йому була обрана така "виключна міра утримання".
Сам Костенко наполягає, що його було викрадено й допитано співробітниками ФСБ на добу раніше, ніж зазначено у документах про арешт, повідомив у розмові з DW адвокат ув'язненого активіста Дмитро Сотніков. За його словами, під час затримання до активіста застосовували ряд тортур з використанням електричного струму, йому було зламано руку й завдано інших тілесних ушкоджень.
Під час перебування в ізоляторі, як запевняє Костенко, він зазнає постійного фізичного насильства з боку своїх співкамерників і психологічного тиску від працівників внутрішніх органів, про що неодноразово зазначалося у скаргах його захисника. Поки Олександр перебуває під слідством, пропав його батько, який поїхав давати прес-конференцію у справі сина до Києва; у його родичів та цивільної дружини проводилися обшуки.
Адвокат Костенка коментує цю ситуацію так: "Той, хто завдавав тортур, майже кожного дня заходить до Саші та обіцяє поділитися інформацією про батька, якщо той буде співпрацювати. Обшуки у родичів - з метою дати показання проти Саші. Начальник СІЗО залякує".
Як заявляють правозахисники Кримської польової місії з прав людини у своєму огляді ситуації в Криму, ця справа є яскравим прикладом порушення усіх норм проведення слідства, бо жодне правосуддя не має повноважень вести кримінальні справи проти іноземних громадян (адже й потерпілий і обвинувачений були на той момент громадянами України - Ред.) за дії, вчинені на території сусідньої держави у минулому часі. Як повідомляється, ця справа перебуває під особистим контролем "прокурору" Республіки Крим Наталії Поклонської, яка зазначає, що постраждалими від подій на Майдані на даний момент вже визнано 49 бійців "Беркуту".
Адвокат Дмитро Сотніков повідомив, що перше засідання суду відбудеться 20 квітня. "У справі виділено чотири матеріали проти Костенка: виготовлення саморобної коробки від пістолета Макарова; завдання тілесних ушкоджень невідомому антимайданівцю; насильство по відношенню до співробітників "Беркуту"; незаконний перетин кордону (у багажнику співробітників ФСБ, які його викрали з території України)", - розповів адвокат, відповідаючи на запитання DW.
Залякування на порядку денному
Судячи з усього, обшуки відбуваються не тільки в домах членів Меджлісу та журналістів, але й звичайних громадян. Як писала низка українських ЗМІ, в таку ситуацію потрапила мешканка Севастополя Галина Денисова, у будинок якої прийшли співробітники Служби безпеки РФ, через її проукраїнську публікацію у мережі Facebook ще у серпні 2014 року.
Згідно з висновкам щомісячного аналітичного огляду Кримської польової місії з прав людини, імплементація російського законодавства в Криму формує законодавчу основу для заборони альтернативної від державної позиції.