Український експорт: зерно й олія замість металу

З початком бойових дій на Донбасі крупні іноземні інвестори не балують Україну новими проектами. Тому коли днями було підписано інвестиційну угоду про будівництво нового зернового терміналу в порту "Южний" на Одещині, презентувати цей проект взялися особисто прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, а також міністри інфраструктури і аграрної політики. Американська кампанія Cargill планує побудувати термінал до 2018 року, вклавши у проект понад 100 мільйонів доларів США. Адміністрація морських портів України до початку будівництва зобов'язалася створити на підході до терміналу акваторію з необхідним рівнем поглиблення дна.

"Знаковий проект"

Cargill - міжнародний гігант у торгівлі сільськогосподарською продукцією і добривами - працює в Україні вже понад 20 років. Компанія - один з найбільших зернотрейдерів країни, володіє низкою елеваторів і заводів з виробництва соняшникової олії. Тепер українська дочка Cargill вирішила обзавестися ще й власним терміналом із зерноперевалки. "Це - знаковий проект. Він може стати одним з найбільших за останні роки інвестиційних проектів, які реалізовуються в портовій сфері України і в сфері зерноперевалки", - зазначила у коментарі DW аналітик компанії "Украгроконсалт" Світлана Малиш. За її словами, Cargill, на відміну від більшості інших великих зернотрейдерів, досі не мала власного терміналу для перевалки зерна, що йде на експорт. Тому ця інвестиція "давно назріла".

Генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Тарас Висоцький також вважає нові інвестиції американців важливим сигналом для галузі. "Компанія Cargill вже давно потребувала цього терміналу. Вони більше не відкладають його, і це говорить про те, що з точки зору великих іноземних інвесторів є очікування позитивних зрушень і відновлення економічного потенціалу сектора", - зазначив у розмові з DW Висоцький.

Металургія - вже не лідер експорту

За останні три роки експорт зерна з України зріс у понад півтора рази. Аналітики "Украгроконсалту", зокрема, прогнозують, що за підсумками комерційного року (до червня 2016) експорт сягне рекордних 35 мільйонів тонн. Головними покупцями є країни Азії і Близького Сходу.

За підсумками 2015 року експорт зерна, продуктів його переробки та олії вперше перевищив обсяги вивезення чорних металів і виробів з них. Експорт зерна і олії сягнув, за даними Державного комітету статистики, 10,5 мільярда доларів США. Це - чверть всього українського експорту за рік і на півтора мільярда більше, ніж експорт продукції чорної металургії, яка до конфлікту на Донбасі була головним джерелом надходження валюти в Україну. Бойові дії і слабка кон’юнктура на світових ринках завдали по українській металургії нищівного удару - експорт чорних металів впав торік у грошовому вираженні майже на 40 відсотків.

Хистка ситуація на ринках

Загалом український експорт торік впав майже на третину. На тлі цієї катастрофи показники українських аграріїв на світових ринках є лише відносною розрадою. Адже попри суттєве зростання обсягів експорту зерна за останні кілька років, грошей вони заробляють дедалі менше. Проблема та сама, що і в металургів - падіння цін на світових ринках. "Ми очікуємо подальшого падіння цін на зерно цього року", - прогнозують в "Украгроконсалті". Таким чином, доходи українських сільгоспвиробників є далеко не такими стабільними, як заробіток зернотрейдерів і власників портової інфраструктури для експорту, констатують фахівці.

Труднощі українських аграріїв яскраво демонструє, зокрема, минулорічне банкрутство "Мрії" - одного з найбільших агрохолдингів країни. Головна причина банкрутства - холдинг не подужав обслуговування власних величезних боргів в іноземній валюті, які стали непід'ємним тягарем після обвалу гривні. Та ж проблема не дає спокійно спати і менеджерам інших агрогігантів України, каже експерт "Украгроконсалту" Олексій Моргун. "Нині компанії намагаються дещо нівелювати цю валютну складову за рахунок імпортозаміщення, а також активно шукають нові експортні ринки в країнах Азії і Африки", - констатує Моргун. За його словами, завдяки суворій оптимізації витрат холдинги змогли пережити кризу без шкоди для виробництва.

Потрібно більше, ніж експорт сировини

Одна з основних проблем українського експорту - він майже весь сировинний. А це означає, що робочих місць в Україні у цих галузях значно менше, ніж якби підприємства продавали за кордон не лише метал чи зерно, але й продукцію з них. У металургії тенденції особливо невтішні: експорт виробів з чорних металів за останні два роки скоротився майже у три рази. Із експортом аграрної продукції з доданою вартістю, такої як олія або борошно, успіхи також скромні - обсяги не збільшуються.

Виробникам дуже важко компенсувати фактично втрачений російський ринок, вихід на нові ринки - тривалий процес. "За деякими позиціями є надії на європейський ринок. Саме на продукцію переробки, таку як соки чи продукція з томатів, є чималі безмитні квоти в ЄС. Вже цього року українські виробники закріпляться на нових ринках по всьому світу і компенсують втрату російського ринку. З наступного року буде зростання експорту", - переконаний Тарас Висоцький.

Іноземні інвестори поки не поспішають

Усе ж українські виробники дедалі більше інвестують у переробку сільськогосподарської продукції, яку експортують за кордон. Фахівці ринку наводять як приклади нових успішних інвестпроектів, зокрема, виробничі потужності, відкриті виробником соків TB Fruit на Львівщині, або завод з переробки сої, збудований торік на Полтавщині агрохолдингом "Астарта". Натомість іноземні інвестори поки не поспішають з великими інвестиціями у переробку. "Такі інвестиції довго повертаються. А ситуація поки надто непевна: російський ринок втрачений, нові - не завойовані", - констатує Висоцький.

Тим не менше експерти аграрного ринку переконані, що сільськогосподарський експорт відвоював у металургії першість всерйоз і надовго. Вже нині аграрна продукція приносить Україні понад 35 відсотків валютної виручки.