Обороноздатність України

На початку листопада режим припинення вогню на Донбасі опинився на межі цілковитого зриву. "Антитерористична операція" триває ось уже дев'ять місяців і їй не видно кінця. Керівництво країни змушене перевести економіку на рейки напіввійськового часу. Працівники оборонних підприємств вже зараз працюють у три зміни. Країна стрімко збільшує військові видатки, намагаючись компенсувати згаяне за останні чверть віку, коли ледь не вважалося, що Україна зможе прожити й без армії.

Ностальгія за НАТО

На початку минулого десятиліття військова доктрина та закон "Про засади національної безпеки України" не вказували, хто для країни ворог номер один. Однак, у документах згадувались серйозні зміни у безпековій системі світу та вразливість України, тож там містилися й рекомендації такого змісту: Києву варто досягти зближення з військово-політичним блоком, який гарантував би безпеку України.

Цей блок, певна річ, НАТО, вважає директор Національного інституту стратегічних досліджень, радник президента України Володимир Горбулін.

"Сьогодні немає часу, тому багато процесів у сфері оборони відбуваються паралельно. Пишеться нова держпрограма розвитку Збройних сил України, розвитку озброєнь та військової техніки, триває підготовка нової редакції військової доктрини. Міноборони працює над замовленням нових видів озброєнь та техніки з врахуванням можливостей бюджету країни", - пояснив Горбулін.

А відбувається усе це на тлі рецесії. Економічний спад спостерігається ось уже третій квартал поспіль. На початку четвертого кварталу зафіксовано падіння ВВП на 5,1 відсотка. Якщо у країнах НАТО стандартом видатків на оборону вважається два відсотки ВВП, то Україна донедавна витрачала на ці цілі близько одного процента, повідомив DW директор програм з питань зовнішньої політики та міжнародної безпеки недержавного аналітичного Центру Разумкова Олексій Мельник. За його даними, та ж Росія витрачає на військові потреби майже чотири проценти ВВП.

Ставка на ефективність

Та чи витримає економіка країни одночасні військові дії і зміцнення обороноздатності разом з реформою армії? Наприкінці жовтня керівник фінансового відділу Міноборони Іван Марко назвав суму сукупних потреб української армії на 2015 рік: 47 мільярдів гривень (майже два з половиною мільярда євро). Скажімо, поточного року, за даними міноборони, це відомство вже одержало майже 18 мільярдів гривень і очікує ще близько п'ять мільярдів.

Передбачені 24 мільярди гривень на цей рік (тобто більше одного мільярда євро) - найбільша сума видатків на потреби оборони за увесь час існування української армії, наголосив в інтерв’ю DW директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець. На його погляд, покращувати боєздатність української армії потрібно за рахунок підвищення ефективності систем зв’язку та розвідки. Адже саме артилерія завдає найбільших втрат особистому складу та техніки української армії.

Українські підприємства вже розробили системи для розвідки вогневих позицій артилерії. Хоч цей комплекс взято на озброєння ще узимку 2013 року, хронічний брак фінансів не давав можливості налагодити його серійне виробництво, пояснив Згурець.

Офсетні контракти та міжнародне партнерство

Якщо бракує грошей на виробництво власної техніки, можна вдатись до застосування методики придбання іноземних озброєнь за "офсетною схемою", вважає експерт. Така схема передбачає інвестування в промисловість України країною чи компанією, у якої купують озброєння, суми, що дорівнює об’єму контракту на закупівлю Києвом озброєння.

Згурець нагадав, що подібна схема діяла і діє у Індії, Пакистані та в багатьох країнах Азії, які піднімали свою власну оборонну промисловість. "Тоді гроші, фактично, залишаються в країні та працюють на її економіку", - пояснив експерт.

Донедавна до бюджету України надходили сотні мільйонів доларів від експорту озброєнь в Росію, на яку припадало близько третини експорту української військової техніки. Сьогодні, констатує Згурець, усі військові програми співпраці з РФ призупинено.

Створення Україною власного закритого військово-промислового комплексу теж недоцільне, вважає експерт Центру Разумкова Мельник. За його словами, Києву потрібно максимально задіяти свої конструкторські та промислові можливості і розвивати міжнародне співробітництво.

Нова військова доктрина

Мельник упевнений, що сьогодні настав час приватизації підприємств ВПК України, аби ефективно реформувати військову промисловість та одержати сучасні розробки військової техніки, а також додаткові надходження до бюджету.

Ці норми могли б увійти до нової редакції "Військової доктрини України", яка розробляється. Сергій Згурець, відомий як один з її розробників, наразі зміг повідомити DW, що як у середньотерміновій, так і в довготерміновій перспективі документ чітко визначає: загроза з боку Росії зберігатиметься.