Українська криза і євровибори

Криза навколо майбутнього України поступово перетворюється чи не на центральну тему європейських виборчих перегонів. У цьому переконані як експерти, так і самі політики. Громадяни країн ЄС обиратимуть Європейський парламент 25 травня. Ще нещодавно провідним європейським політикам бракувало "ціпкої" теми. За часів канцлера ФРН Гельмута Коля було значно простіше, тоді спільну Європу подавали як "проект миру". Та вже сьогодні - на тлі українсько-російської кризи - топ-політики Старого Світу знову заговорили про війну й мир.

У такому розвитку подій і його впливі на передвиборну кампанію експерти вбачають передумови для послаблення позицій так званих "євро-скептиків", яким ще нещодавно пророкували відносно високі результати. "У мене складається враження, що гостра полеміка проти ЄС сьогодні значно менше присутня в дискусії. Багато хто, схоже, задумався щодо цього питання з огляду на загрозливу ситуацію в Україні", - каже німецький топ-кандидат на виборах від консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Девід МакАллістер в розмові з агентством Reuters.

Подібної думки дотримується й організатор виборчої кампанії партії-конкурента ХДС - Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) - Маттіас Махніґ. "Дискусія навколо України в черговий раз продемонструвала, наскільки важливим є наявність стабілізуючого фактору, "проекту миру" під назвою Європа", - сказав він нещодавно в Берліні.

Україна і Меркель

Те, що Україна стала однією з центральних тем виборчої кампанії, продемонстрували і теле-дебати головних кандидатів від різних "партійних родин" Європи, які транслювалися на європейських телеканалах. Важливість українського питання в нинішній передвиборній кампанії засвідчили й перші агітаційні виступи голови ХДС, федеральної канцлерки Німеччини Анґели Меркель. Експерти звернули увагу на той факт, що майже чверть від загального часу своїх виступів вона присвятила темі зовнішньої політики ЄС, а також робила додаткові акценти на необхідності збереження не лише єдиної валюти, але й загального миру і єдиних цінностей.

"Уся історія з Україною демонструє нам, за якої свободи і з якими можливостям ми живемо в ЄС. Лише для цього нам уже потрібна Європа", - сказала Меркель під час виборчого виступу в місті Гюстров.

Не оминули цієї теми під час передвиборних промов й представники інших політичних сил. Зокрема, кандидати від СДПН, чинний президент Європарламенту Мартин Шульц наголосив на тому, що ЄС, незважаючи на всі помилки, саме у випадку з громадянами в Східній Європі став символом життєвої моделі, до якої варто прагнути. Подібні заяви пролунали і від німецьких "зелених".

Противага Росії Путіна

Ще одним новим елементом передвиборної риторики стало протиставлення ЄС, з одного боку, та Росії президента Володимира Путіна, з іншого. На відміну від Євросоюзу Росії постійно закидають порушення прав людини та утиски свободи слова. У своїй промові Меркель також підкреслила, що 60 років мешканці Європи могли насолоджуватись миром, адже засвоїли урок: "Сьогодні ми більше не вирішуємо конфлікти за допомогою військової сили". Хто все ж таки намагається вдаватися до сили, того треба, у разі необхідності, покарати санкціями, вважає Меркель.

Лишається лише питання: а кому ж тема України врешті-решт принесе дивіденди? Поки що експерти не дають щодо цього конкретних прогнозів. Та голова інституту соціологічних досліджень TNS Emnid Олівер Кріґ уже зараз припускає, що українська тема негативно вплине на результати передусім євро-скептиків - принаймні в Німеччині. Причина цьому, на думку Кріґа, полягає в тому, що ЄС сприймається в цій ситуації здебільшого як стабілізуючих фактор. Водночас форсовані євро-скептиками теми на кшталт відмови від євро або ужесточіння міграційної політики відходять в актуальній публічній дискусії на задній план.

Європейські поціновувачі Кремля

Привертає до себе увагу і той факт, що підтримку й розуміння російського президента Путіна демонструють передусім праві популісти. Приміром, нідерландський право-популістський політик Геерт Вільдерс заявив нещодавно, що ЄС, мовляв, сам винуватий у тому, що українська криза взагалі розпочалася, оскільки запропонував Києву інтеграційні перспективи. А голова британської "анти-європейської" партії UKIP Найджел Ферейдж назвав Путіна політиком, від якого він у захваті.

Під час виборів до Європарламенту йтиметься не тільки про аргументи, але й про явку виборців. Принаймні великі німецькі партії - СДПН і ХДС - у цьому єдині. Адже головне правило по всьому ЄС звучить так: чим вища явка, тим краще для традиційних політичних сил. Не дарма наприкінці своєї промови у Гюстрові Меркель недвозначно наголосила: "Хто не йде на вибори, той кидає Європу напризволяще. Той віддає карти в руки тим, хто нічого доброго Європі не зичить". Після цього канцлерка нагадала, що 25 травня вибори пройдуть не лише в країнах ЄС, але й в Україні.