Не купуйте товари, без яких ви можете обійтися

Щоп'ятниці в різних куточках планети проходять акції руху Fridays for Future. Їхні - переважно молоді - учасники закликають уряди своїх країн до негайних дій, аби не допустити подальшу зміну клімату. Досі найбільша така акція відбулась тиждень тому. Вона зібрала мільйони людей у різних куточках планети. Наступного дня в Нью-Йорку відбувся Молодіжний саміт ООН з питань клімату, серед його учасників була й молода українська активістка Євгенія Засядько. Євгенія є координаторкою з питань зміни клімату Центру екологічних ініціатив "Екодія". DW поспілкувалась з Євгенією Засядько про те, як до питань захисту клімату ставляться в Україні.

Deutsche Welle: Пані Засядько, чи можна вже сьогодні в Україні помітити наслідки глобальних змін клімату?

Євгенія Засядько: У нас не проводять моніторинг, відповідно до якого можна було б зрозуміти ризик від зміни клімату для України. Однак згідно з міжнародними дослідженнями, зміна клімату прямо чи опосередковано спричинила більш ніж 65 відсотків останніх екстремальних природних явищ на планеті. У 2018 році в Україні знову зафіксували аномальну спеку та кількість опадів, 25 відсотків території України, особливо її південно-східну частину, охопила посуха, у вересні в центральних областях спостерігалися великі пожежі. Цього року в березні внаслідок потужних буревіїв в Україні без струму залишились більше ніж 500 населених пунктів, було пошкоджено дахи та фасади сотень будинків, повалено дерева, є навіть людські жертви.

Отже, зміна клімату - це вже не теоретичні застереження науковців. Наслідки цього процесу вже зараз стають відчутними. Недарма у 2016 році й Україна ратифікувала Паризьку угоду, серед вимог якої - обмежити зростання температури на +1,5°C. Для цього практично всі країни світу до середини століття мають повністю відмовитися від викопного палива в усіх секторах економіки і перейти на відновлювальні джерела енергії. Чи це реально для України?

У 2015 році Фонд імені Генріха Белля в Україні змоделював сценарій переходу України на 91 відсоток відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) до 2050 року. До цього часу вважалося, що для України це неможливо, економічно невигідно і просто непотрібно. Проте цей сценарій заперечує всі три тези. Модель переходу передбачає, зокрема, термомодернізацію житлових будинків, модернізацію систем енергозабезпечення об’єктів ЖКГ, використання 40-50% населення сонячних панелей на дахах будинків, опалення та гарячу воду за рахунок біопалива та відходів, централізованого ВДЕ-тепла та використання сонячних колекторів. Згідно з цим сценарієм переходу на ВДЕ, використовуючи вже існуючі технології Україна зможе до 2050 року позбутися залежності від імпорту енергоресурсів та зменшити їх споживання на 42 відсотки та зекономити 30 відсотків коштів завдяки енергоефективності та енергозбереженню. В Україні за 2015-2017 роки загальна сума прямих дотацій у вугільний сектор склала більш ніж 7 мільярдів гривень, а непряме дотування - 27 мільярдів гривень. Якщо спрямувати ці кошти на відновлювальні джерела енергії, це б значно прискорило їхній розвиток, який зростатиме в будь-якому випадку.

Що ж бракує в Україні, аби і їй активно підключитися до захисту клімату, а не обмежуватися лише деклараціями та намірами?

По-перше, на державному рівні у нас не затверджений курс на активну протидію зміні клімату. Наша стратегія розвитку не передбачає зниження викидів парникових газів. Отже, проблема не вирішуватиметься. По-друге, не менш важливою є екопросвіта для населення. Згідно з дослідженням, проведеним соціологічною агенцією "Фама" 2018 року, лише для 16,3 відсотка українців питання зміни клімату є пріоритетним в контексті екологічних питань. Людей турбують екологічні проблеми, з якими вони стикаються кожного дня, проте в майбутньому наслідки зміни клімату вплинуть на всі сектори життя. У багатьох країнах вже дітям пояснюють, чому важливо захистити клімат. Саме тому в деяких країнах можна спостерігати, наприклад, більшу підтримку руху "П'ятниці заради майбутнього" (Fridays for Future).

Чого слід очікувати Україні, якщо не вдасться зупинити потепління на планеті?

Цього року "Екодія" презентувала дослідження, що демонструє можливі наслідки від підняття рівня моря через підвищення температури на 3-4 °С до 2100 року. В Україні це найбільше вплине на Крим, Херсонську та Одеську області, де території загальною площею більше мільйона гектарів будуть затоплені. До прогнозованої зони затоплення повністю або частково можуть потрапити 590 населених пунктів, через що понад 75 тисяч людей ризикують стати вимушеними кліматичними переселенцями та покинути свої домівки.

А що для боротьби зі зміною клімату може зробити кожна окрема людина вже сьогодні?

Наприклад, не купувати товари, без яких ви можете обійтися, оскільки для вироблення таких продуктів потрібна енергія, більша частина якої зараз - брудна, отримана від викопного палива. Ефективним може бути об'єднання мешканців будинків, аби спільними зусиллями модернізувати свої будинки, аби підвищити їхню енергоефективність. Це, до речі, сприяє не лише скороченню викидів парникових газів, але й економить фінанси сімей. Потрібно обирати локальні продукти, щоб уникнути їх транспортування, адже це збільшує вуглецевий слід продуктів. Зрештою треба слідкувати за тим, що відбувається з кліматичною політикою в країні й відповідно реагувати. Голос кожного важливий. Це демонструють кліматичні страйки. Те, що починалося з одиночного протесту Грети Тунберг, сьогодні переросло у протест чотирьох мільйонів людей у ста сімдесяти країнах.