Українки мають іти на пенсію у 60 років. Економіка не витримує

На виплату пенсій витрачається 16-17 відсотків від валового внутрішнього продукту країни. Це вдвічі більше, ніж у країнах Європейського союзу. Жодна країна світу не дозволяє собі такого обтяження бюджету, особливо у розпал економічної кризи, зауважив в інтерв’ю Deutsche Welle експерт Німецької групи радників при уряді України Роберт Кірхнер. «Це надзвичайно високе фіскальне навантаження на бюджет, яке лише загострює й без того серйозні проблеми. Практично не залишається коштів на державні інвестиції, спрямовані на економічний розвиток. Це безперспективний підхід», - застерігає Кірхнер.

Скасувати пільги і реформувати систему

За підрахунками Світового банку, до середини нинішнього століття, якщо нічого не зміниться, в Україні на десятьох працюючих припадатиме 14 пенсіонерів. Фінансування пенсій буде просто неможливим, каже Кірхнер. Експерт закликає насамперед обмежити максимальний розмір пенсій і називає нинішню систему несправедливою: з одного боку, пенсії - нижчі за прожитковий мінімум, а з іншого – захмарні пенсії чиновників всіх рівнів, а також маси людей, які виходять на пенсію вже в 40-45 років. Всі ці пільги доведеться скасовувати, вважає експерт.

Однак найвагомішим кроком має стати підвищення пенсійного віку для жінок, про яке вже не один рік говорить Світовий банк. «Це має статися поступово. Згідно з найбільш прийнятними пропозиціями, пенсійний вік має збільшуватися на шість місяців протягом року. Тобто, виходу на пенсію для жінок у 60 років має бути досягнуто за десять років. Це головний захід, який середньостроково стабілізує пенсійну систему, його не можна більше відкладати»,- наголошує Роберт Кірхнер.

Політики бояться

Цю думку поділяє і головний демограф України - керівник Інституту демографії і соціальних досліджень Елла Лібанова. «Я пенсійною системою займаюся десь з 1993 року і з того часу абсолютно переконана, що треба йти на підвищення пенсійного віку. Але весь час мені пояснюють, що «сьогодні це не на часі». Це мені пояснював Кучма, потім мені пояснювала це Тимошенко, перед тим - Азаров», - пригадує дослідниця.

Відсутність реформ Лібанова пояснює страхом політиків перед непопулярними кроками. Експерт погоджується, що піднімати пенсійний вік доведеться з жінок - для цього є всі необхідні демографічні передумови. «Середня очікувана тривалість життя жінок при досягненні 55-річного віку становить 23 з невеликим роки»,- каже демограф. А це, за її словами, цілком нормальний показник для того, аби підвищувати пенсійний вік. Для порівняння: у Німеччині жінки нині виходять на пенсію, як і чоловіки, у 65 років, маючи при цьому середню очікувану тривалість життя у 20 років. Для чоловіків вона становить 17 років. З огляду на зростання тривалості життя, пенсійний вік у Німеччині поступово підвищують до 67 років.

З чоловіками складніше

Із чоловіками в Україні все складніше, каже Елла Лібанова. Адже після досягнення пенсійного віку вони живуть у середньому лише 14 років. Але у майбутньому пенсійний вік доведеться підвищувати і чоловікам, вважає демограф.

При цьому не варто плутати із цими даними показники середньої тривалості життя взагалі, які серед жінок в Україні перебувають приблизно на рівні 75 років, а серед чоловіків становлять близько 62 років. Також не варто як аргумент «проти» називати й середню очікувану тривалість життя людей при народженні, яка серед українських чоловіків минулого року, за даними Світового банку, становила взагалі 59 років. Адже тут, за словами Лібанової, мова йде і про дитячу смертність, і про смертність у працездатному віці, й про інші фактори, які пенсійного віку мало стосуються. Смертність же серед тих чоловіків, що доживають до пенсійного віку, не зростає. А отже, переконана Лібанова, боятися того, що в Україні мало хто взагалі доживатиме до нової, «старшої», пенсії, не варто.

Різний пенсійний вік – нелогічний

З огляду на такий перекіс у тривалості життя між чоловіками і жінками в Україні, збереження різниці у п‘ять років у показнику загального віку виходу на пенсію взагалі виглядає нелогічно. «Раніше жінки не так багато працювали. І це було пов‘язано з можливістю отримання пенсії по втраті годувальника. Різниця вираховувалася між подружжям (чоловіком і жінкою у віці)»,- пояснює Лібанова. Проте тепер цей принцип не зовсім актуальний, зважаючи на те, що більшість українських жінок продовжують працювати після досягнення пенсійного віку. І отримують при цьому не лише зарплату, але й пенсію. Таку можливість, на думку експерта, також треба обмежувати. Адже в більшості європейських країн повне отримання заробітної плати і пенсії неможливе, каже вона.

На питання, коли ж настане критичний момент, після якого нинішній пенсійний вік буде вкрай негативно позначатися на економічній і соціальній ситуації в країні, Лібанова відповідає однозначно: він уже позаду.

Автори: Євген Тейзе, Данило Білик

Редактор: Захар Бутирський