Україна: Чи можна здавати коаліційну угоду в архів?

Чи є в українському парламенті діюча коаліція, не може сьогодні напевно сказати ніхто. Коаліційна угода, яку депутатські фракції "Блок Петра Порошенка", ВО "Батьківщина", "Народний фронт", Радикальна партія Олега Ляшка, та об'єднання "Самопоміч" підписали у листопаді 2014 року, була для них своєрідною дорожньою картою здійснення реформ в Україні, яка також слугувала цементуючим фактором для самої коаліції.

Надто амбітні плани

Тоді депутати поставили перед собою амбітні завдання - реалізувати виконання 511 положень, які розподілені за 17 секторами. Найбільше завдань було заплановано у сфері регуляторної політики, розвитку підприємництва, децентралізації та реформи публічної адміністрації. Однак багато з цих реформ так і залишилися на папері. Згідно з результатами аналізу експертів проекту "Слово і Діло", близько 50 відсотків зобов'язань, передбачених коаліційною угодою в частині децентралізації, вже провалено, при цьому виконано лише чверть обіцянок, і така ж частина має статус "в процесі виконання". Щодо реформи публічного адміністрування, зміна принципів роботи усіх рівнів виконавчої влади на даний момент здійснена лише на 13 відсотків.

"За деякими пунктами робота наче зроблена, закони проголосовані, підписані, але не реалізуються. Тобто, люди не відчувають реальних змін у своєму житті внаслідок такої роботи коаліції", - прокоментувала DW аналітик проекту "Слово і Діло" Оксана Комар.

Найбільший прогрес експерти відзначають у виконанні пунктів, які стосуються антикорупційної реформи, адже депутати ухвалили закони, потрібні для запуску Національного антикорупційного бюро та Нацагенства із питань запобігання корупції, внесли зміни до закону про фінансування політичних партій. Втім, агентство із запобігання корупції досі не може розпочати роботу.

За словами Комар, виконання зобов'язань у сфері оборони та безпеки шкутильгає - завдання, які було заплановано виконати у 2014-2015 роках, зокрема реформувати Збройні сили України, більш ніж на половину не виконане, а за оптимізацію Національної гвардії депутати навіть і не бралися. "Це було відразу зрозуміло, що такий скрупульозний деталізований план, який написали собі коаліціянти, виконати за два роки нереально. То навіщо ж було писати?", - дивується Оксана Комар.

На смітник історії?

А все через те, що в коаліційній угоді не було чітко вибудовано логіки реформ та цілей їх реалізації, впевнений генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель. За його словами, в першу чергу коаліції потрібно було починати роботу над конституційною реформою, яка б допомогла швидко реалізувати інші пункти коаліційної угоди. Втім, змінам до Конституції у документі присвятили найменше уваги, запланувавши реалізувати тільки три пункти, але й від цієї роботи члени коаліції самоусунулися, каже Кошель.

"Коаліційну угоду вже можна здавати в архів, аби історики писали висновки, як не потрібно робити наступним коаліціям. Адже ця угода повністю була виконана лише на 37 відсотків через те, що там не було логіки законодавчої роботи і логіки реформ", - пояснює експерт в інтерв'ю DW. Він вважає, що незалежно, чи збережеться склад старої коаліції, а чи буде сформована нова, в іншому складі, - коаліційну угоду треба буде все одно переписувати наново.

На думку Олекся Кошеля, аби документ дійсно був гарантією ефективної роботи депутатських фракцій, варто в новій угоді прописати пункт про внутрішньо-парламентську реформу, яка дасть можливість коаліції працювати на результат. "Потрібно збільшити кількість сесійних днів, аби депутати більше працювали над законами, а також передбачити обов'язкову норму про подачу законопроектів від груп депутатів з різних фракцій, аби зменшити кількість законодавчого спаму і лобізму", - пропонує експерт.

Зарано списувати

Натомість керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук переконана, що підстав переглядати коаліційну угоду немає. Вона вказує на те, що цей документ був ретельно виписаний ще до його підписання, і, якби депутати його беззаперечно дотримувалися, то розвалу коаліції можна було би уникнути. Разом з тим експертка не виключає, якщо фракції об'єднання "Самопоміч", ВО "Батьківщина" та Радикальної партії вирішать знову об'єднатися у коаліцію, то зможуть використати оновлення коаліційної угоди як привід "згладити" попередній конфлікт. "Коаліційна угода ще може стати у пригоді тим, хто її підписував", - впевнена Світлана Конончук.