Україна скептична відносно планів США стосовно ЗПГ

Американський скраплений природний газ (СПГ) - це "молекули американської свободи, які експортуються по всьому світу", каже Стівен Вінберг з Офісу викопних джерел енергії при уряді США. Одного дня, можливо, ця свобода потече газопроводом до України через Польщу. Хоча і в Україні, і в інших країнах вистачає скептиків, які не бачать потреби у таких проєктах. 

У травні Кабінет міністрів України схвалив проєкт меморандуму про співпрацю з американською компанією Louisiana natural gas Exports, який передбачає вивчення можливостей постачання зрідженого газу зі США. Проєкт розрахований на 20 років. Річний обсяг поставок розрахований на 5,5 мільярда кубометрів. За словами голови правління американської компанії Бена Бланшета, у разі підписання довгострокового контракту поставки могли би розпочатися з 2023 року.

Насичений європейський ринок

Відтоді, щоправда, перемовини між LNGE і "Нафтогазом України" "відчутно уповільнилися", констатує Матеуш Кубяк, провідний експерт варшавської консалтингової компанії Esperis Consulting, яка веде проєкти в енергетичній і страховій сферах. Вочевидь, головною перепоною є питання цінової політики. Американці пропонують розраховувати ціни відповідно до індексу Henry Hub - газового хабу в американському штаті Луїзіана. Однак нещодавно призначений головний виконавчий директор Групи Нафтогаз​ Отто Ватерландер заявляє про ризики 20-річного контракту, який не має прив'язки до цін на газ на європейському ринку.

Експерт BTU Analytics Коннор Маклін поділяє цей скепсис. За його словами, європейський ринок перенасичений скрапленим газом, надлишок СПГ зі Сполучених Штатів почав відчуватися ще 2019 року, констатує Маклін. "Це призвело до того, що газові сховища в Європі заповнені значно більше за нормальний рівень, що призвело до падіння цін. На початку літа ціни на газ в Європі впали нижче хаба у Луїзіані, що робить поставки скрапленого газу нерентабельними", - зазначив експерт у розмові з DW.

Питання до інфраструктури

Другим проблемним питанням запропонованої угоди є брак регазифікаційних потужностей у Польщі. Всі наявні та проєктовані установки, призначені для регазифікації скрапленого природного газу, зарезервовані державною компанією PGNiG.

Читайте також: Нові санкції США проти "Північного потоку-2". Що кажуть у Берліні

Проєкт плавучого регазифікаційного терміналу (FSRU) у Гданську має реалізовуватися польським газовим оператором Gaz-System. Завершення робіт очікується не раніше 2025 року. Наявний газоз'єднувач між Польщею та Україною має нижчу пропускну спроможність і працює лише у напрямку України.

За наявною інформацією, американська компанія LNGE запропонувала профінансувати спорудження нового газоз'єднувача між Польщею та Україною та готова інвестувати у проєкт близько 300 мільйонів доларів. Компанія також придивляється до розширення регазифікаційних потужностей Польщі.

Згідно з повідомленнями у ЗМІ, експортне кредитне агентство США Eximbank готове підтримати проєкти. Долучитися готові й кілька європейських інституцій. "Наскільки нам відомо, досі офіційно не оголошувалося про те, хто фінансуватиме ці проєкти. Це непокоїть, враховуючи поточну економічну ситуацію у світі. Якщо цей проєкт буде запущено, як і планувалося, 2023-го року, то ми б очікували більшої конкретики, що роботи справді просуваються", - каже Маклін.

Старша наукова співробітниця Інституту енергетичних досліджень в Оксфорді Катя Яфімава теж скептично оцінює ці плани, адже ціна імпорту газу для України зросте. "Не дивує, що про новий газозє'єднувач між Польщею та Україною розмови ведуться вже десь 5 років, але досі справа не зрушила, і за моїм відчуттям інтерес до цього проєкту у польської сторони вищий, ніж в української", - сказала вона DW.

Туманні перспективи

У другому кварталі цього року очікується зменшення обсягів імпорту СПГ, прогнозує консалтингове агентство Wood Mackenzie з Единбурга. "У світі й без коронавірусу надлишок СПГ. А вірус все лише погіршив", - каже аналітик агентства Бен Чу. Німецький Інститут економічних досліджень (DIW) днями також заявив, що Європа не має додаткової потреби у нових газогонах або нових терміналах СПГ. За підрахунками німецьких економістів, для покриття потреб цілком достатньо тієї інфраструктури, що вже існує. "Нові інфраструктурні проєкти як "Північний потік-2" або "Турецький потік" є зайвими", - йдеться у звіті. На думку експертів з DIW, планування нових терміналів СПГ варто зупинити й натомість перевірити, чи не можна замість зрідженого газу використовувати їх для водню.

Читайте також: Російський газ більше не потрібен? "Газпром" втрачає позиції на експортному ринку

Водночас експертка з енергетичних досліджень в університеті Райса (США) Анна Мілкульська наголошує на гнучкості контрактів з американськими експортерами СПГ. Ці угоди набагато легше "розірвати або перепродати", каже вона. "Так, російський газ зазвичай дешевший за СПГ, але додатковий постачальник готовий експортувати за гнучкими умовами та за справедливою ринковою ціною. Та для цього потрібна інфраструктура", - пояснює науковиця і додає, що з цього можуть мати зиск Україна та Євросоюз, адже розширення потужностей українських сховищ збалансує ринок енергоносіїв. "Кращий доступ до українських потужностей зберігання завдяки новим газоз'єднувачам та газогонам може стати прекрасним шансом. Чи небезпека у дешевому газі? Якщо так, то теж саме можна запитати і про "Північний потік-2", і про "Турецький потік", - аргументує вона.

Мікульська каже, що Україна могла б використовувати потужності трубопроводу та збереження "для заробляння грошей, які б могли замінити збори за транзит з "Газпрому" і за набагато гнучкішими умовами. А Польща, яка і сама зайнята розширенням власних інфраструктурних потужностей, була б рада допомогти українським сусідам з геополітичних та практичних міркувань.

Катя Яфімова, однак, не сприймає цей проєкт серйозно, хоча й не відкидає таку ідею повністю. На її думку, меморандум, підписаний у вересні, який не має зобов'язувального характеру, переслідував мету "насамперед політичного жесту". Експертка додає, що "США та Польща явно зацікавлені у цьому (проєкті - Ред.), проте важко сказати, як його можна підігнати під те, щоб він був комерційно вигідним Україні".