Дебати у Європарламенті

Дебати стосовно ситуації в Україні, які відбулися у Європарламенті у середу, 26 лютого, стали, мабуть, одними з найбурхливіших за всю історію відносин Києва з Брюсселем. Голова засідання весь час дорікав депутатам за постійне перевищення часового ліміту під час виступів і вибачився, що не може надати слова усім охочим. А європарламентарії емоційно реагували аплодисментами або сердитими вигуками на слова чергового оратора.

Пекло у центрі Європи

"Рівно тиждень тому я особисто стояв на київському Майдані, а на ранок наступного дня там було пекло", - сказав бельгійський депутат Марк Демесмекер, за словами якого, "це стало апокаліпсисом у центрі Європи". Іспанський депутат Хосе-Ігнасіо Салафранка наголосив, що "українці заплатили надзвичайно високу ціну за те, щоб стати нарешті вільними". А лідер Зелених Ребекка Гармс закликала свої колег показати українцям усе можливе співчуття, "бо вони дуже страждали, особливо ті, хто втратив на Майдані своїх коханих та близьких людей".

На думку Ребекки Гармс, у ЄС з’явився другий шанс довести Україні те, що "він є надійним і відданим партнером". Вона також наголосила на тому, що ЄС "повинен в один голос заявити Росії, що вона не має права і надалі шантажувати Україну".

Швидка фінансова допомога

Нідерладський депутат Йоганнес Корнеліс ван Баален вважає, що для того, щоб нова українська демократія запрацювала належним чином, Києву терміново необхідна фінансова допомога.

"Для України відкрилася нова можливість - збудувати стабільну і процвітаючу державу",- сказав чеський депутат Лібор Ручек. За його словами, це буде "нелегко". Він вважає, що у новому уряді повинні співпрацювати разом сили нової правлячої більшості, Майдану і політики з Партії регіонів, "яка має свій електорат". Він закликав колег переконати Єврокомісію надати Україні короткостроковий кредит, оскільки "без швидкої стабілізації економіки у державі настане колапс".

Лібор Ручек запропонував скликати конференцію міжнародних фінансових донорів для економічної допомоги Україні, оскільки "ми не зможемо вирішити цю проблему наодинці". Лідер політичної групи "Альянс лібералів і демократів за Європу" Гі Верхофштадт запропонував лібералізувати візовий режим для українців. "Це треба зробити заради простих людей, науковців, студентів, вчених, показати їм, що Європа готова відкрити для них двері", - сказав політик.

Право на європейську перспективу

Питання включення до резолюції пункту про надання європейської перспективи Україні викликало в залі серйозну дискусію. "Треба надати цю перспективу і вона має чітко прозвучати у нашій резолюції, адже це відповідає нормам Статуту ЄС, інакше Київ отримає від нас негативне послання", - переконував присутніх польський депутат Яцек Саріуш-Вольскі.

Натомість його колега Йоганнес Корнеліус ван Баален заперечив, що "ЄС не повинен давати Україні тих обіцянок, які не спроможний виконати". "Люди три місяці стояли на морози, була сотня жертв, якщо вас це не переконало, то ви не варті того, щоб бути у цьому залі", - емоційно заявив польський депутат Павел Коваль. За його словами, "зараз не можна розкидатися словами, а треба негайно пропонувати свою підтримку новому українському уряду".

Після суперечок про перспективу членства біля місць, де традиційно сидить "група друзів України", зібралися ті євродепутати, які завжди послідовно захищають у Європарламенті українські інтереси: Адріан Северин, Чарльз Теннок, Яцек Протасевич, Йоганнес ван Баален, Сандра Кальнієте, згодом до них приєднався і колишній президент Литви 81-річний Вітаутас Ландсбергіс, який користується серед колег повагою і авторитетом. Євродепутати щось жваво обговорювали і креслили свої примірники проекту резолюції щодо ситуації в Україні.

"Холодний душ"

У ході нинішніх дебатів в ЄП активно лунали і, так би мовити,"антиукраїнські голоси". Нідерландський депутат Деніель ван дер Штеп заявив, що не бачить жодного сенсу в тому, щоб "давати 20 мільярдів євро новому режиму в Україні, та ще й скасовувати візи". Його тирада була зустрінута сердитим гулом залу, і відразу після виступу цей депутат швидко втік із засідання.

Чеський депутат Яромир Колічек заявив, що "нинішня ситуація в Україні нагадує йому бананову республіку". "США і ЄС взяли на себе ганебну роль, беручи участь у цьому перевороті", - сказав він і назвав свої колег "наївними, бо вони повірили, нібито Україна йде до демократії". "Побачити, що незабаром мільйони людей залишатимуть Україну, але буде пізно і коштуватиме Європі дуже дорого", - вигукнув він, але його останні слова потонули у вигуках "Ганьба!" і "Комуніст!".

Скасування Верховною Радою України так званого "мовного" закону авторства депутата-регіонала Вадима Колесніченка також дало козирі в руки тим євродепутатам, які ніколи не приховували свого прохолодного ставлення до України. Лідер політичної групи "Прогресивний альянс соціалістів і демократів" Ханнес Свобода вважає скасування закону про основи державної мовної політики "провокацією". "Скасування мовного закону, який стосується не лише російської мови, але й мов усіх меншин, не принесе користі, це спрямовано проти європейського духу", - заявив австрійський депутат.

Пам’ятати про Україну

Єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле, який закривав дебати, вважає, що наразі нова українська влада повинна чітко визначити найважливіші пріоритети і якомога швидше сформувати уряд. Він повідомив, що Кетрин Ештон найближчим часом зустрінеться з главою російського МЗС Сергієм Лавровим, щоб "обговорити дотримання сторонами Будапештського меморандуму", а також запевнив, що Єврокомісія активно розробляє фінансовий і економічний пакет для України спільно з міжнародними партнерами.

"Зараз Україна перебуває у центрі нашої уваги, але давайте не забувати про свої обіцянки і будемо пам’ятати про неї завтра, коли новини з України у телевипусках відійдуть на другий план", - закликав присутніх єврокомісар.