У ФРН колишній охоронець "Штутгофу" постав перед судом

Освенцим, Біркенау, Берген-Бельзен, Майданек, Треблінка - назви цих концтаборів нацистського режиму закарбувалися в пам'яті людей по всьому світу, символізуючи всю нелюдськість гітлерівської диктатури. Менш відомий "Штутгоф", що розташовувався на околицях польського міста Гданська (в роки війни Данцига. - Ред.). У період з вересня 1939 року по травень 1945 року нацисти вбили тут близько 65 тисяч осіб, всього через табір смерті пройшли приблизно 110 тисяч ув'язнених. У вівторок, 6 листопада, в земельному суді Мюнстера почався процес над колишнім есесівцем, який служив в охороні "Штутгофа" в 1942-1944 роках.

У залі суду 94-річний чоловік, який мешкає у Боркені на заході Німеччини і якого обвинувачують у причетності до вбивства сотень людей. На той момент йому ще не виповнилося 21 року, тому його судитиме колегія у кримінальних справах неповнолітніх. Знайшли його, вивчаючи документацію колишнього концтабору, в першу чергу папери, "за якими можна було б заднім числом визначити прізвища людей, що служили охоронцями", наприклад, облікові відомості пральні, пояснив DW представник суду Даніель Штеннер (Daniel Stenner).

Смертельні ін'єкції у серце

Згідно з обвинувальним висновком, чоловік міг бути спільником у кількох злочинних діяннях. Так, в червні 1944 року есесівці вбили понад сто польських ув'язнених у газовій камері, застосувавши отруйну речовину "Циклон Б". Незабаром після цього аналогічним чином було вбито як мінімум 77 поранених радянських військовополонених.

"У рамках так званого "остаточного вирішення єврейського питання", починаючи з серпня і до кінця 1944 року, члени СС вбили невідому кількість єврейських в'язнів, мова може йти про багато сотень людей, використовуючи для вбивства газові камери і вагони вузькоколійної залізниці, прокладеної в табір", - йдеться в обвинувальному висновку.

Крім того, у таборі умисно були створені настільки погані умови утримання, що багато сотень ув'язнених померли від висипного і черевного тифу. В'язнів, які втрачали працездатність, вбивали пострілами в потилицю, кажучи їм перед цим, що ведуть на медобстеження - ставили біля рейки для вимірювання зросту, за якою розташовувася пристрій для заглушеного пострілу. До того ж табірні лікарі і санітари вбивали в'язнів в лікарняному відділенні, у тому числі жінок і дітей з-поміж єврейських в'язнів, "роблячи ін'єкцію бензину і фенолу прямо в серце".

Обвинувачений повністю заперечує провину

Обвинувачений визнав, що служив в таборі "Штутгоф", але заперечує співучасть у будь-яких вбивствах. Прокуратура звинувачує його в тому, що, будучи охоронцем, чоловік навмисно підтримував вчинення злочинів. Особливість нинішніх процесів проти колишніх нацистів полягає у тому, що немає потреби з'ясовувати, яким чином обвинувачений міг брати участь у здійсненні кожного окремого вбивства, пояснює DW Єнс Роммель (Jens Rommel), керівник Центру з розслідування злочинів націонал-соціалістів в Людвігсбурзі. За його словами, "звинувачення зосереджено на тому, що члени табірного персоналу підтримували систематичні вбивства у концтаборі" - це новий принцип, "націлений на те, щоб юридичній відповідальності підлягала навіть невелика співучасть, яка може стосуватися кожного окремого службовця".

Система німецького кримінального права стикається із труднощами, коли справа стосується так званих нижчих ланок ієрархії - людей, що були у ті роки дуже юними або обіймали незначні посади. Але тільки тому, що в скоєнні тих злочинів брало участь так багато людей, вони взагалі могли відбутися - "саме цей момент ми намагаємося врахувати у правовому відношенні", уточнює Роммель. Такому юридичному розвиткові посприяли антитерористичні процеси, наприклад, у справі про теракт 11 вересня 2001 року в США, в рамках яких кримінальному переслідуванню піддавалися навіть найнезначніші співучасники.

Труднощі судового провадження

Який вирок буде винесено у справі колишнього охоронця концтабору "Штутгоф"? На це вплине фактор неповноліття обвинуваченого на момент скоєння злочинів.

Ще не визначено остаточно, чи повинен він відповідати за скоєне відповідно до законодавства у справах неповнолітніх або як звичайна доросла людина. В останньому випадку за висунутим звинуваченням може бути призначено покарання від 3 до 15 років позбавлення волі. Для неповнолітніх воно значно менше. Суд ухвалить рішення про це у ході процесу, який попередньо розпланований на 13 днів.

У зв'язку з похилим віком обвинуваченого вважають лише частково здатним до участі у засіданнях. Тому суд не може займати більше часу, ніж два дні на тиждень. Залишається під питанням, чи може 94-річний чоловік взагалі відбувати ув'язнення, якщо буде визнаний винним і засуджений до позбавлення волі. Паралельно за аналогічним звинуваченням може початися розгляд справи ще одного екс-охоронця "Штутгофа" - йому 93 роки, він живе у Вупперталі. Однак потрібно встановити, чи є ще він дієздатним. Раніше передбачалося, що судити чоловіків будуть разом. У зв'язку з цим пригадується справа Оскара Ґренінґа (Oskar Gröning), якого називали "бухгалтером Освенцима" - в 2015 році він був засуджений до чотирьох років позбавлення волі за звинуваченням у співучасті в убивстві 300 тисяч людей. Але підсудний помер, не розпочавши відбувати свій термін.

Перегони наввипередки з часом

Якщо обвинувачений буде визнаний винним, але не зможе почати відбувати покарання, це стане гірким розчаруванням для 12 співпозивачів у цій справі, серед яких родичі вбитих у "Штутгофі" людей, які нині мешкають в США, Канаді, Ізраїлі та Польщі. Їм дозволено бути присутніми в залі суду. У наші дні переслідування нацистських злочинців - це більше ніж будь-коли перегони наввипередки з часом. "Злочини скоювалися понад 70 років тому. Дедалі важче знаходити живих і дієздатних обвинувачених", - розповідає Єнс Роммель. І підбиває невтішний підсумок: "В цілому доводиться визнати, що у суді опинилося занадто мало підозрюваних, багато злочинців отримали лише незначні покарання, а багато процесів відбулися занадто пізно".