Туреччина: Боротьба за більшість
10 серпня 2014 р.
Абдулла Гюль все ще залишається президентом Туреччини. Так само, як і його попередники, він перш за все має репрезентативні повноваження. Втім, турецький президент може втручатися й у політичне повсякдення - відхиляти законопроекти, розпускати парламент тощо. Він має також обмежене право вето і може призначати деяких посадовців.
А турецькому прем'єр-міністрові Реджепу Таїпу Ердогану кортить мати значно більше влади. На це ісламському консеваторові потрібен "народний мандат": він має зібрати на президентських виборах не менш, ніж 50 відсотків голосів. "Нова конституція на шляху до нової Туреччини стане одним з наших пріоритетів", - заявив Ердоган перед своїми прихильниками в Стамбулі та додав: "Нова конституція означає нове майбутнє!". Останній вислів стосується насамперед його самого, бо, згідно з Конституцією, він не має права вчетверте поспіль висуватися на посаду прем'єр-міністра. Перемога на президентських перегонах, таким чином, гарантує його особисте політичне майбутнє.
За новою конституцією - більше влади
Понад те - зміни в конституції дали б майбутньому лідеру держави змогу активно втручатися в політику своєї країни - значно активніше, ніж це було дозволено його попередникові. Для цього, однак, Ердогану недостатньо перемоги на президентських виборах. Аби мати змогу перекроювати конституцію, він потребує двотретинної більшості в парламенті - точніше кажучи, 367 депутатських мандатів для своєї "Партії справедливості та розвитку" (АКР).
Під час наступних парламентських виборів, таким чином, для здійснення його мрії до Меджлісу повинна пройти переважна більшість його однопартійців. Чи будуть ці вибори проведені, як було оголошено, в наступному році або ж їх проведуть достроково восени 2014 року - про це він зможе подумати, якщо в неділю його оберуть президентом. Його партія вже зараз має в парламенті цілком "затишну" більшість розміром в 313 депутатських мандатів. Якщо мети завоювати дві третини парламентських місць не буде досягнуто, але завойовано більш ніж 330 мандатів - Ердоган зможе вносити зміни до конституції через всенародний референдум.
Конкуренти роблять ставку на іслам
Головного конкурента Ердогана звуть Екмеледдін Іханоглу. Він - кандидат одразу від двох великих опозиційних партій: CHP (Республіканська Народна партія) та MHP (партія "Націоналістичний рух"), а також очільник "Організації ісламської конференції" (OIC) - міжнародної, міждержавної установи, до якої входять 56 країн, де більшість населення сповідує іслам. Ця організація претендує на те, щоб представляти ісламський світ. Проблема, проте, в тому, що більшості виборців обох партій Екмеледдін Ісаноглу просто-напросто незнайомий. Другий супротивник Ердогана, Селахіттін Деміртас, полягається насамперед на курдсько-турецьких виборців - це не вельми багато, його потенціал оцінюється десь так приблизно в 8 відсотків. Згідно з актуальними опитуваннями, Ердоган залишається попереду: експерти розраховують на його перемогу в першому турі, де він може набрати більш ніж 50 відсотків голосів.
Аби досягти цієї мети, Ердоган намагається мобілізувати кожного потенційного виборця - навіть тих турків, які живуть за кордонами країни. Вони вперше отримали право віддати свої голоси на президентських виборах - ті, хто зробив це до 3 серпня, будуть пораховані - щоправда, не в місцях їх проживання, а в самій Туреччині. Але таких багато. В одній лише Німеччині близько1,4 мільйони турків мають право виборця.
"Туреччину буде позбавлено демократії"
Реджеп Таїп Ердоган залишається непереможним. Критики побоюються, що з таким президентом (якщо, звісно, він таки переможе на виборах) демократичні засади держави, утворені ще засновником держави Мустафою Кемалем Ататюрком - такі, як, приміром, розподіл гілок влади - буде скасовано. Багато хто переконаний, що буде розвиватись ісламізація країни, бо Ердоган вже сьогодні розпоряджається, як повинно жити турецьке суспільство. "Ми переживаємо в Туреччині драматичне згортання демократії", заявила в інтерв'ю радіо Deutschlandfunk заступниця німецько-турецької парламентської групи, депутат німецького Бундестагу від партії Зелених Клаудія Ротт. Вона піддала критиці популістську політику Ердогана, який, з одного боку, вважає себе представником турків, з іншого ж - своєю риторикою викликає почуття ненависті до релігійних меншин у власній країні.