У Словаччині дискутують щодо абортів і «голосу совісті»
29 липня 2010 р.
Посилатися на «голос совісті» словацьким лікарям дозволяє поправка, внесена в закон про охорону здоров'я. Вона ж зобов'язує кожного лікаря повідомити відповідні медичні інстанції, що та чи інша пацієнтка воліє зробити аборт. Якщо причина переривання вагітності економічна, лікар мусить дати жінці сорок вісім годин на те, щоб вона «обміркувала ситуацію», й аж потім сказала своє «так» чи «ні».
За і проти
Утім, навіть згода лікаря не є гарантією, що жінка потрапить на операційне крісло. У півмільйонній Братиславі такі крісла має лише одна – імені академіка Дерера – лікарня. За словами її речниці Рут Ґержової, столичні гінекологи, які керуються «голосом совісті», дійшли висновку, що одної цілком досить.
Колишній міністр охорони здоров'я Роман Ковач (до речі, гінеколог) «за» аборт тільки тоді, коли пологи загрожують життю майбутньої матері. На його думку, в часи поширення контрацепції слово «аборт» взагалі мало б піти з лікарського лексикону.
Іншої думки словацькі захисники прав людини. Вони вважають, що поняття «голос совісті» суперечить як чинним законам, так і Конституції. Правник об'єднання «Громадянин і демократія» Яна Дебреценова твердить, що виправлений парламентом «медичний» закон дозволяє медикам безпідставно контролювати жінок і маніпулювати ними.
Автор: Микола Шатилов
Редактор: Наталя Неділько