Протиракетна оборона НАТО в Європі
29 жовтня 2013 р.
Плани зі зведення американської бази ПРО у Європі отримали конкретні обриси. У церемонії закладення першого каменя на колишній військовій базі Девеселу на півдні Румунії у вівторок, 29 жовтня взяли участь президент країни Траян Басеску, заступник генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу та заступник міністра оборони США Джеймс Міллер. Вершбоу назвав подію "історичним моментом". За його словами, на базі в Південній Румунії постане "важлива складова частина" майбутнього щита, повідомляє dpa.
Після того, як протиракетний комплекс побудують, його буде інтегровано у систему оборони НАТО. Обслуговуванням комплексу займатимуться 200 американських військових та техніків. Румунський воєнний аеродром завбільшки майже 175 гектарів був побудований близько 60 років тому за участі радянських фахівців. Нині США планують інвестувати туди 97 мільйонів євро, уточнює інформагенція afp.
Майбутній протиракетний комплекс, який буде створено на базі американської техніки, за планами, захищатиме Європу від можливих загроз із боку таких країн, як Іран. Ідеться, зокрема, про захист від ракет середньої дальності. На території Східної Європи планують побудувати мережу радарних установок та протиракетних комплексів. Система ПРО буде поступово створена у Східній Європі та Туреччині. Зараз її функціональність ще дуже низька, але до початку 2020-го року система має бути повністю готова.
Опір Росії
Розгортання системи ПРО роками ускладнюють відносини НАТО та США з Росією, яка сприймає ці плани як загрозу власній безпеці. Москва вимагає спільної роботи над проектом та правових гарантій від НАТО, що систему не буде спрямовано проти Росії. НАТО поки відхиляє пропозиції спільної роботи, але пропонує Москві обмін інформацією.
Черговий раунд переговорів відбувся в середу, 23 жовтня, у Брюсселі, одначе про прогрес на переговорах жодна зі сторін не заявляє. "Не таємниця, що ми ще не знайшли жодного шляху для співпраці над системою протиракетної оборони", - сказав генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен. "Ми зазнали невдачі у спільній роботі над цією темою, а міркування Росії не були взяті до уваги", - додав російський міністр оборони Сергій Шойгу. Наприкінці зустрічі політики все-таки домовилися, що продовжать регулярне спілкування з цих питань за допомогою відеозв'язку.