У Німеччині почався наступ на паранджу
3 лютого 2011 р.
Працівники державних органів мають поводитись нейтрально у питаннях віри. За поняттями західної культури, повністю закрите обличчя жінки не символізує свободу і відкритість. Так обґрунтував міністр внутрішніх справ Гессену Боріс Райн (ХДС) розпорядження земельного уряду про заборону носити паранджу на державній службі. "Закривати обличчя є неприйнятним насамперед у спілкуванні з громадянами",- додав він. Однак регіональна влада уточнює, що у певних ситуаціях можливі винятки. Йдеться, наприклад, про прибиральниць, які працюють в державних структурах у нічний час.
Безпосереднім поштовхом до обмежень в одягу послужило бажання чиновниці в міському управлінні у справах громадян Франкфурта-на-Майні ходити на роботу в мусульманському платку, який повністю закриває її обличчя. Її начальство не дозволило з'являтись в такому вигляді. 39-річна німкеня мароканського походження у вівторок і у середу не вийшла на роботу, а рішення франкфуртської мерії вивчає її адвокат.
Юристи вважають, що, на відміну від хустини, повне покриття обличчя зачіпає, в тому числі, "питання релігійно-світоглядного нейтралітету". Людина має право знати, хто саме розмовляє з нею від імені держави. Прибічники заборони підкріплюють її спеціальним висновком німецького Конституційного суду про те, що "вільна людина демонструє іншим свій облік".
Мусульмани також проти паранджі на держслужбі
Представники мусульманських громад до указу про паранджу поставились із розумінням та порадили жінці бути стриманішою. Адже носити нікаб (головний убор, що закриває обличчя, з прорізом для очей) релігія не зобов'язує. Водночас у Центральної Ради мусульман Німеччини є сумніви, чи варто було законодавчо забороняти паранджу через поодинокий випадок.
Іслам - частина Німеччини, заявив минулої осені федеральний президент Крістіан Вульфф. Між тим, земля Нижня Саксонія, якою він керував як прем'єр-міністр від 2003 до 2010 року, вже так само, як і Гессен, вивчає можливість заборони паранджі на держслужбі. "Носіння паранджі в управлінні у справах громадян порушує принцип толерантності", - заявила міністр інтеграції Нижньої Саксонії Айґюль Ецкан.
Бельгія та Франція повністю заборонили носіння паранджі
Першими європейськими країнами, які заборонили носити вбрання, що закриває обличчя, стали 2010 року Бельгія та Франція. Жінок-порушниць у Франції чекає штраф - 150 євро, у Бельгії - 25 євро або як альтернатива сім днів в'язниці. Водночас Рада з питань конституції Франції внесла корективи до законодавчого акту, дозволивши носити паранджу в місцях релігійних обрядів.
Згідно з опитуваннями, подібну заборону підтримують і більшість громадян Великобританії. У Нідерландах представники правих сил, на яких змушений спиратися уряд меншості, обіцяють запровадити заборону паранджі вже 2011 року.
Наприкінці 2009 року громадяни Швейцарії на референдумі проголосували за заборону будівництва мінаретів, аналогів християнських дзвінниць у ісламі.
Захар Бутирський (dpa, dapd, Reuters)
Редактор: Роман Гончаренко