У Німеччині активно борються з рабовласництвом
21 серпня 2009 р.
Працювати, заробляючи менше 1 євро на день, можливо навіть у Європі. У берлінському ресторані з ефіопською кухнею з ранку до пізньої ночі на кухні працювала жінка з Ефіопії. Вона ані слова не говорила німецькою, за півтора року сумлінної праці отримала лишень 500 євро.
У єменського дипломата, також в Берліні, багато років задарма працювала служниця-індонезійка. Про ці дві ситуації громадськість дізналась абсолютно випадково.
Покарання рабовласнику – штраф 23 тисячі євро
Діяча з єменського посольства через суд змусили доплатити жертві добрих 23 тисячі євро. Однак, за словами німецької правозахисниці Гайке Рабе, здебільшого виплати постраждалим від работоргівлі є далеко не оптимальними: "Наприклад, відшкодування за сексуальну експлуатацію, як правило, становлять від 1 до 4 тисяч євро. Це абсолютно не відповідає реаліям".
Жертв, які погоджуються звернутися до правоохоронних органів, одиниці. Хоча вони й виступають в ролі свідків та користуються певним юридичним захистом, однак в зв’язку з нелегальним перебуванням у Німеччині навряд чи можуть розраховувати на матеріальну компенсацію.
На думку директора Німецького інституту з прав людини Гайнера Білефельдта, права людини важать більше, ніж законне право на перебування в країні: "Навіть на тих, хто з точки зору закону, є нелегалом і пішов на порушення легального статусу, навіть на них поширюються права людини."
Автори: Марсель Фюрстенау / Захар Бутирський
Редактор: Наталя Неділько