Професор-гуморист

У центрі Мюнхена триває випускний бал "лісників" – студентів факультету лісництва Мюнхенського технічного університету (МТУ). Декан професор Міхаель Вебер вітає англійською також учасників міжнародного курсу "Менеджмент відновлювальних ресурсів", завдяки якому МТУ прагне успішно експортувати німецьку ідею бережливості.

Премудрості двірника

Раптом перед розкішно вбраною публікою з'являється чоловік в блакитному спецодязі, з мітлою в руці: професор лісництва та екологічної педагогіки Міхаель Зуда перевдягнувся у двірника технічного університету та розповідає про те, як він підмітає величезні аудиторії елітного навчального закладу. Каже, нещодавно звідкись впала купа папірчиків. "Там стояли слова "ринкова ефективність", "елітний університет", "синергія", "центр освітньої енергії", "інтерфейс", "компетентність", "портфоліо", "інтрепренерство", "global player", "impact factor". Я жодного слова не второпав",- бідкається двірник.

Але він розробив щодо цього спеціальну теорію: "Тої миті, коли все повітря рясніє такими словами, це ніщо матеріалізується і падає у формі порожніх слів на підлогу." При цьому, зауважує професор-"двірник", у житті мають значення зовсім інші речі. Студентам потрібні здатність до мрій, розумова компетентність, почуття відповідальності та сміхокомпететність. "Дивіться в корінь, тоді просунетесь далі! Філософи лише інтерпретували світ по-різному. Проте завдання в тому, щоб його змінити."

Акторський талант

Професор Зуда – шанувальник імпровізованого театру. На його лекціях на студентів повсякчас чатують несподіванки – він постійно дістає з кишені мікрофон і бере інтерв'ю в підопічних, увага аудиторії тоді гарантована, пояснює випусник Себастіан Мюлллер: "Він надихає вже своєю розкутою манерою. Ніхто не спить, всі дивляться туди, час від часу лунає тихий регіт".

А випускниця Евелі Зоден відзначає фантазію Зудена, що виявляється у театральних імпровізаціях: "Якось ми брали в цьому участь, сміялися до смерті. Це було просто геніально! Не могла собі уявити, що серйозний професор може таке зробити."

Ось і студентка Марія Аднер вже встигла пограти у театрі 55-річного професора. У своїй дипломній роботі вона досліджувала фахову консультацію у будівельних супермаркетах. Разом з Міхаелем Зудою, під час лекції, вона відтворювала діалоги з магазинного життя. Однокурсники уважно дивились усю виставу, згадує вона. Хоча, посміхається Марія, її професор у ролі продавця був по-справжньому неприємним.

Записки та Сімпсони

Звичайно, Міхаель Зуда міг би викладати на лекції результати дослідження і сухою мовою, але він любить дивувати своїх підопічних. Наприклад, посеред заняття просить студентів залишити аудиторію та піти у кімнату відпочинку: "Це триває, щоправда, три хвилини, але якщо ці три хвилини дозволять краще засвоїти матеріал, то це себе вже виправдовує",- сміється Зуда.

Іноді він записує зміст лекцій на папірцях та приклеює їх під сидіннями. Після чого студентів викликають, і вони мусять зачитувати ці шпаргалки. Невдовзі Зуда планує заняття, на якому велику роль зіграє комедійна родина Сімпсонів.

Однак професор усвідомлює: елементи гумору пасують не кожному і не до кожної ситуації. Жодна лекція не повинна перетворюватись на гармидер, наголошує він. Гумор та інтерактивність мусять подаватись дозовано, залежно від поставлених цілей. Зуда просто хоче відновити баланс між викладачами та засобами для викладання: у центрі має бути людина, а не діапроектор, вважає викладач-новатор. "Гумор, напевно, веде до іншого ставлення. Я не Бог, що стоїть там попереду, весь у білому, а людина, котрій, як і студентам, теж властиво помилятися."