Реакція в Україні на саміт "нормандської четвірки"

Політики в Києві, з якими вдалося поспілкуватись DW, вважають результати берлінської зустрічі "нормандської четвірки", під час якої йшлося про врегулювання конфлікту на Донбасі, доволі скромними. Представник найбільшої парламентської фракції "Блок Петра Порошенка", голова української делегації в Раді Європи Володимир Ар'єв в інтерв'ю DW нагадав, що він і не очікував жодного прориву. Якісь реальні зрушення, на його думку, можливі лише після того, як Росія почне виконувати взяті на себе зобов'язання.

Зустріч "нормандської четвірки", в якій взяли участь канцлерка Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд, а також президенти Україна та Росії - Петро Порошенко та Володимир Путін, розпочалася в середу, 19 жовтня, ввечері і тривала до пізньої ночі. Сторони, зокрема, домовились про створення "дорожньої карти" для імплементації мінських угод.

"Є лише певні ознаки, що Москва в нинішній незручній ситуації почала погоджуватися на те, що раніше цілком заперечувала: робота озброєної місії ОБСЄ на Донбасі, розробка дорожньої карти виконання мінських угод", - сказав депутат. Подальший розвиток подій, на думку Ар'єва, залежатиме від рішучості Заходу продовжувати і посилювати санкції проти Росії, щоби змусити кремлівського лідера Володимира Путіна виконувати свої зобов'язання. "Путіну не можна вірити на слово, бо він говорить одне, а робить геть інше", - зауважив депутат.

Позиція лишається незмінною

Ар'єв також виключив можливість негайного ухвалення Верховною Радою України закону про місцеві вибори на Донбасі, як того вимагають Німеччина і Франція. "Захід поставив собі за мету схилити до цього Україну, а також щоби Київ почав говорити з легальними персоналіями Донбасу. Але це буде можливо лише тоді, коли буде виконана безпекова складова і Верховна Рада ухвалить такий закон, коли для цього будуть створенні відповідні передумови", - переконаний Ар'єв.

Це збігається з настроями в парламентській опозиції. Заступник голови опозиційної фракції партії "Батьківщина" Сергій Соболєв також вважає ухвалення закону про місцеві вибори на Донбасі справою далекого майбутнього. А коментарі підсумків берлінської зустрічі недоречними через те, що в нього є підозри, що досягнуті там домовленості були засекречені. "Тим більше, що голова спостережної місії ОБСЄ на Донбасі Олександр Гуг в Європарламенті нещодавно заявив, що місія не може повноцінно виконувати свої функції, бо ціла низка мінських угод є секретними", - зазначив депутат.  

Натомість директор Інститут Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко вважає, що парламент України таки може розпочати дискусії щодо ухвалення закону по місцеві вибори на Донбасі. Але неодмінними передумовами для цього він вважає досягнення стійкого перемир'я та спільне бачення сторін щодо забезпечення прозорості та відкритості місцевих виборів. "Україна може піти на поступки, але тільки після серйозного прогресу в безпековій ситуації", - зазначив він у розмові з DW.

Київ висуває свої умови

На відміну від політиків, українські експерти вважають безумовним успіхом зустрічі Меркель, Оланда, Порошенка й Путіна в Берліні вже сам факт, що вона відбулася. Адже ще влітку Володимир Путін категорично заперечував можливість переговорів у "нормандському форматі". Виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов вважає, що Україні вдалося значно посилити свої позиції на переговорах. "Цього разу ми бачили, що Україна не лише займає більш жорстку позицію, а й починає висувати вимоги до Росії", - сказав експерт.

Леонов вважає, що така вимога, як позбавлення контролю бойовиками міста Дебальцево, може сильно деморалізувати бойовиків. Адже для них це місто є своєрідним Сталінградом, під час штурму якого вони втратили занадто багато особового складу. А запровадження збройної місії ОБСЄ, на думку Леонова, ставить під сумнів самий факт беззастережного контролю росіян та бойовиків над окупованими територіями. "Це механізм, що дозволить демілітаризувати непідконтрольні Києву райони і сприяти роззброєнню незаконних воєнних формувань", - сподівається експерт. 

Обмежений прогрес

Своєю чергою, Олександр Сушко переконаний, що організація зустрічі в Берліні є перш за все свідченням ефективної дипломатії Німеччини та Франції. "Вони доклали максимальних зусиль, щоби ця зустріч виглядала хоча би як відносний прогрес", - сказав Сушко DW.

Водночас він не вважає результати зустрічі досягненням, адже жодна сторона нічого не виграла і не програла. Київ і Москва, як вважає Сушко, переважно залишилися на своїх позиціях. "Я би не став переоцінювати домовленість про розробку "дорожньої карти" з виконання мінських угод. Щойно почнуться дискусії на експертному рівні, як ми побачимо ті самі проблеми, що й раніше, щодо пріоритетності кроків, відповідальності, послідовності й таке інше", - застеріг експерт.

Російська преса надає великого значення участі в берлінській зустрічі помічника президента Росії Владислава Суркова, проти якого запровадження персональні санкції Євросоюзу. Проте співбесідники DW, не вважають це жодним символічним жестом. "Запрошення подібних осіб до переговорів у складі офіційної делегації - це звичайна дипломатична практика. Навіть США видали американську візу президентові Ірану, коли той приїжджав до Нью-Йорка для виступу на заходах ООН", - нагадав Володимир Ар'єв.