У "завгоспа Кучми" проблеми з нерухомістю у Німеччині
27 червня 2013 р.
У містечку Бюль поблизу курортного Баден-Бадена останнім часом лише і розмови на тему "що буде з нашою гордістю" – готелем-палацом "Шлосготель Бюлергьое" (Schlosshotel Bühlerhöhe)? Готель, в якому свого часу любив відпочивати перший канцлер Німеччини Конрад Аденауер, в якому святкував своє весілля тенісист Борис Бекер і гостювали чимало державних діячів і зірок шоу-бізнесу, до свого сторіччя 2013 року мав постати у новому блиску. Три роки тому "культурну пам'ятку особливого значення" придбала група інвесторів на чолі зі скандально відомим в Україні бізнесменом і чиновником з близького оточення Леоніда Кучми. Колишній голова "Нафтогазу України" і Державного управління справами Ігор Бакай придбав "Шлосготель Бюлергьое" 2010 року і обіцяв вкласти кілька десятків мільйонів євро у реставрацію і модернізацію цієї історичної будівлі.
Але у міськраді зарано відкорковували шампанське. Очікувані інвестиції так і не надійшли. Замість того два тижні тому, акурат на сторічний ювілей палацу-готелю, який в очікуванні ремонту вже три роки не приймає гостей… відключили світло за несплату. Готель через недбалість нових власників може прийти у цілковитий занепад, побоюються у Бюлі. Тим часом попередньому власнику " Бюлергьое" мільярдерові Дитмару Гоппу увірвався терпець і він подав до суду на нового власника з вимогою визнати його банкрутом.
Як повідомили Deutsche Welle в юридичній фірмі Schultze&Braun, яку суд уповноважив виконувати роль арбітражного управляючого готелю, Ігор Бакай з партнерами заборгували Гоппу 14 мільйонів євро. "Ще 31 грудня 2012 року сплив кінцевий термін, в який покупець мав перерахувати продавцеві останній транш коштів", - повідомив речник Schultze&Braun. За його словами, у середині червня Ігор Бакай прибув з Москви, аби зустрітися з арбітражним управляючим і обговорити подальшу долю готелю. "Щоби принаймні частково покривати поточні витрати, вирішили знову відкрити кав’ярню при готелі", - повідомив представник юридичної фірми.
З Кучмою у Баден-Бадені
Продавати каву і тістечка – це, вочевидь, не те, про що мріяв Ігор Бакай, купуючи фешенебельний готель на 90 номерів. За оцінками, які наводить місцева преса, Бакай з партнерами свого часу заплатили за готель 35-40 мільйонів євро. Для нових власників "Бюлергьое" – особливе місце. Всі вони, як повідомляють німецькі ЗМІ, були постійними гостями цього фешенебельного готелю ще задовго до купівлі. Саме Бакай, будучи очільником Державного управління справами, організував своєму шефу Леоніду Кучмі на початку 2004 року лікування в одній з елітних клінік Баден-Бадена коштом неназваних благодійників. Під час проходження кількатижневого курсу реабілітації після операції на шлунку, Кучма проживав саме у найпрестижнішому готелі регіону – "Шлосготелі Бюлергьое". Номер тут, як писав тоді тижневик Spiegel, коштував більше двох тисяч євро за добу.
Невдовзі після відпочинку з Кучмою у Баден-Бадені доля на довгих п'ять років розлучила "Бюлергьое" з його нинішнім власником. Ігор Бакай після "помаранчевої революції" вимушений був переховуватися у Росії. Генеральна прокуратора завела на "завгоспа Кучми" сім кримінальних справ. Колишньому чиновнику закидали незаконне відчуження державного майна на суму близько 365 мільйонів гривень.
З бази Інтерполу – в інвестори
Навесні 2010 року в житті Ігоря Бакая все знову пішло на краще. Вже за кілька тижнів після інавгурації президента Віктора Януковича, кримінальні справи проти Бакая закрили рішенням суду. Щойно прізвище Бакай зникло з бази даних Інтерполу, підприємливого уродженця Рівненщини знову можна було побачити у дорогих ресторанах Баден-Бадена. У липні того ж року Ігор Бакай повернувся до Німеччини як "великий інвестор". "Розкіш на найвищому рівні" – під таким гаслом 2013 року мав відкритися оновлений коштом Бакая і друзів "Шлосготель Бюлергьое".
Але три роки потому від того пафосу не залишилося і сліду. А сам Бакай, розмірковують місцеві, не знає, що далі робити з історичним готелем. "Пан Бакай втратив інтерес до цього об’єкту", - прокоментував Deutsche Welle на умовах анонімності один з відомих баден-баденських маклерів нерухомості, обізнаний зі справами підприємливого вихідця з України. "Українці і росіяни, як і арабські шейхи, за завищеними цінами скуповують у Баден-Бадені всю розкішну історичну нерухомість. Ці люди спершу купують щось велике і вражаюче, а потім усвідомлюють, скільки туди ще треба вкласти коштів", - пояснив ситуацію співрозмовник. За його словами, коли Бакай з партнерами купували готель, суму інвестицій оцінили "на око", навіть не роздивляючись стан будівлі.
Гроші не мають значення?
"Просто прикинули витрати на ремонт одного номера і помножили на кількість номерів", - пригадує фахівець з нерухомості. Вийшло 25 мільйонів євро. Однак вже скоро, коли за підрахунки взялися спеціалісти, виявилося, що за задум українських інвесторів доведеться "відстебнути" 80-100 мільйонів євро. Зрештою, "Шлоссготель Бюлергьое" – "культурна пам’ятка особливого значення". Щоб її реставрувати, треба враховувати десятки і сотні бюрократичних приписів – це дуже дорого і може затягнутися на довгі роки.
Тепер Ігор Бакай з друзями не знають, що робити з готелем і не хочуть витрачати на нього кошти. Навіть борги за світло і комунальні послуги погасили лише під загрозою визнання банкрутства. А продати готель, як зазначає баден-баденський маклер, буде вкрай складно. "Німці, перед тим як щось купувати, спершу все прораховують кілька разів", - каже співрозмовник. Лише поточні витрати на утримання об’єкта у належному стані перевищують мільйон євро на рік.
Замки, вілли, елітне житло
"Шлосготель Бюлергьое" – не єдина проблемна нерухомість родини Ігоря Бакая. Місцеві ЗМІ пишуть також про проблеми із замком Родек у передмісті Баден-Бадена. 2009 року, ще коли Ігор Бакай перебував у міжнародному розшуку, старовинну будівлю за понад чотири з половиною мільйони євро купила його дружина Наталя Козицька. Донедавна тут мешкав Василь Козицький - тесть "українського нафтогазового короля", як називають Бакая у німецькій пресі. Ігор Бакай свого часу був головою "Нафтогазу України" і саме у цій сфері, як припускають журналісти, заробив перші мільйонні статки. Як повідомляє Badische Zeitung, Бакай і Козицька залишаються винні попереднім власникам замку близько мільйона євро, але платити не поспішають. Як і у випадку з готелем, за ремонт казкового замку доби пізнього середньовіччя ніхто за чотири роки так і не взявся – це виявилося неймовірно дорогим задоволенням.
Вочевидь, родина Бакаїв втратила інтерес і до колишньої штаб-квартири командування французького військового контингенту у Баден-Бадені. Цей об’єкт був куплений подружжям 2010 року. Планувалося зробити тут елітний житловий комплекс, інвестувавши близько 11 мільйонів євро. "Нові власники купили і не врахували, що він теж є пам’яткою. Вони думали, що "повирішують питання" з місцевою владою щодо всіляких дозволів швидко і без проблем. А тут, у Німеччині, все набагато складніше", - розповів DW баден-баденський маклер.
Гроші через Панаму і Кіпр
За інформацією німецьких ЗМІ, угоди про придбання нерухомості у Німеччині Ігор Бакай з дружиною оформлювали через кіпрські і панамські "фірми-прокладки". Як пояснив DW експерт Transparency International Каспар фон Гауеншильд, при укладенні угод з Бакаєм мала відбутися перевірка, передбачена законом про боротьбу з відмиванням грошей. "Маклери і співробітники банку, який обслуговував угоду, мали подивитися, звідки у кіпрських і панамських фірм взялися ці кошти. Якщо у них виникла би підозра, що гроші не зовсім чисті, вони мали би написати відповідне повідомлення до прокуратури", - пояснює експерт.
Фон Гауеншильд сам 30 років пропрацював у банку і зізнається, що не раз відмовлявся обслуговувати мільйонні угоди чиновників з України і Росії, які хотіли купити у Німеччині нерухомість. Утім, важко сказати, наскільки прискіпливо німецькі маклери досліджували, звідки Ігор Бакай взяв гроші. Бертольд Випфлер, консультант Дитмара Гоппа, який оформлював угоду про продаж "Шлоссготель Бюлергьое" Бакаю і партнерам, на запитання Deutsche Welle про перевірку походження коштів не відповів.