Права людини у Грузії

Після парламентських виборів у Грузії в жовтні 2012 року, коли прем'єр-міністром став Бідзіна Іванішвілі, до грузинської прокуратури надійшло близько тисячі скарг про порушення прав членів команди президента Михайла Саакашвілі. Зокрема, йшлося про незаконне позбавлення волі, про тиск з метою отримати визнання в судах і про передавання державі, наче "подарунків", майна колишніх високопосадових осіб.

Ці скарги не повинні залишитись без відповіді, закликав спеціальний представник Євросоюзу в Грузії Томас Гаммарберґ, представляючи цього тижня в Тбілісі підготовлену ним доповідь "Грузія в перехідний період". В документі оцінюється ситуація з правами людини в країні. Доповідь стала свого роду підсумком зробленого в цій сфері за рік правління команди Іванішвілі, чия партія "Грузинська мрія" перемогла на останніх парламентських виборах.

Осмислення минулого

До головних викликів для грузинської влади Гаммарберґ, який свого часу був комісаром Ради Європи з прав людини, зарахував справедливий процес осмислення минулого й розвиток ефективних позапартійних демократичних інститутів. У процесі відновлення справедливості, вважає він, слід покінчити з практикою безкарності чиновників, а також забезпечити справедливе розслідування й уникати вибіркового правосуддя.

Водночас у доповіді представника ЄС звертається увага на зростання незалежності прокурорів і суддів. Гаммарберґ привітав ухвалення серйозних поправок до трудового кодексу, який тепер значно більше орієнтований на захист прав найманих робітників. Він також позитивно оцінив рішення влади Грузії про знищення архіву з компрометуючими записами про особисте життя громадян, ухвалення заходів із притягнення до відповідальності за збір подібної інформації й запровадження нової посади інспектора із захисту особистих даних.

Права меншин

Серйозну занепокоєність Томаса Гаммарберґа викликали випадки порушення прав релігійних і сексуальних меншин. За останній рік таких інцидентів побільшало. В зв'язку з цим він згадав про події 17 травня в Тбілісі, коли в міжнародний день боротьби з гомофобією проти нечисленних учасників акції на захист прав сексуальних меншин застосували насильство, в тому числі з боку представників православної церкви.

У доповіді звертається увага й на антиісламські акції та висловлювання, які після виборів теж почастішали. При цьому наголошується, що й від представників "Грузинської мрії" лунали коментарі, які відображають неповагу до релігії та порушення презумпції невинуватості. "Прем'єр і спікер хоча й засудили їх, але слід посилити роботу в цьому напрямку", - наголошується в доповіді. Автор документу вказав на недостатню законодавчу базу для боротьби з дискримінацією меншин.

Представник Євросоюзу закликав владу, а також Грузинську православну церкву чітко дати зрозуміти, що погрози, насильство й агресія відносно релігійних і сексуальних меншин не прийнятні й суворо каратимуться законом.

Ситуація в тюрмах

Амністія, яку провела команда Іванішвілі на початку 2013 року, помітно покращила ситуацію в пенітенціарній системі Грузії, йдеться в доповіді. Але в'язні й надалі утримуються в занадто тісних камерах. До виконання європейських стандартів - не менше чотирьох квадратних метрів на кожного в'язня - ще далеко.

За інформацією Томаса Гаммарберґа, після виборів у грузинських тюрмах зменшилась смертність і не виявлено особливих порушень, хоча випадки застосування насильства серед самих в'язнів почастішали. Гаммарберґ піддав критиці затримку розгляду справ про катування в тюрмах за колишньої влади.

Висока оцінка доповіді

Представник Amnesty International у Грузії, правозахисник Еміль Адельханов високо оцінив доповідь. "Гаммарберґ дуже докладно вивчив ситуацію в Грузії та відобразив у доповіді найбільш актуальні проблеми в країні. У документі чимало речей, які ми не очікували почути за стандартного підходу. Зокрема, особлива увага приділяється трудовому законодавству і соціальним проблемам", - каже Адельханов.

На думку виконавчого директора "Асоціації молодих юристів Грузії" Екі Попхадзе, великий плюс документа полягає в тому, що він не тільки змальовує нинішню ситуацію з правами людини та реформи, але й звертає увагу на проблеми й реформи попередньої влади.