У гонитві за вінілом: "полювання" за платівками

В’їзд до подвір’я в одному з альтернативних районів німецького Кельна. На вході до будинку все заставлено старими колонками для дискотек, Hi-Fi-приладами та ящиками, вщент забитими музичними платівками. Стіни завішані плакатами-оголошеннями різноманітних концертів. З сусідньої кімнати лунає спів на тлі жорсткої гітарної музики.

Бруно належить до постійних клієнтів цієї крамниці платівок і знає тут чи не кожен куточок. Він знімає платівку з диска програвача, обережно кладе її у конверт та відшуковує собі нову з купки, що перед ним. "Це так звана семидюймовка, або ж сингл, - пояснює чоловік. - Випущена 1954 року під відомим лейблом Brunswick". Бруно зосереджено кладе платівку на програвач - спочатку чути характерне потріскуванння, за яким, однак, лунають уже перші такти свінгу у виконанні великого оркестру. Вираз обличчя Бруно моментально змінюється на захоплений. "Сай Олівер та його оркестр разом із Луї Армстронгом, який виконує один із найбільших своїх хітів - "C'est si bon", - коментує чоловік.

Платівки як пристрасть

Бруно - яскравий приклад захопленого фаната грамплатівок, такого собі "фріка", як він сам себе називає. Його колекція налічує понад п’ять тисяч платівок - джаз від А до Я, саундтреки до фільмів, класична музика зі всіх часових епох.

Чому він не тримає всю цю вражаючу музичну колекцію, приміром, на CD? Щодо цього питання Бруно навіть не хоче дискутувати. "Відчуття, коли тримаєш платівку в руках, просто не можна ні з чим іншим порівняти. Приміром, саундтрек до фільму "Спартак". Ти відкриваєш альбом, немов книгу, і бачиш перед собою кадр сцени з актором Кірком Дугласом у кольоровій гамі фільмів тих часів. Це - витвір мистецтва. Такого не побачиш на жодному CD!"

Та оформлення обкладинки чи конверту - ще не все. Ще одна перевага платівки - її вічність. Адже скільки може в цілому зберігатися інформація на компакт-диску ще достеменно невідомо. Платівка ж, якщо її правильно і обережно використовувати, може зберігати записану на ній музику необмежену кількість часу. І - головний аргумент любителів платівок - повнота звучання. Адже CD, за їхніми словами, звучить "холодно".

Скарб за невеликі гроші

Сьогодні серед німецьких шукачів платівок на спеціалізованих ярмарках, блошиних ринках, в інтернеті чи навіть під час передачі квартир від одних орендаторів до інших - словом, усюди можна знайти людей різного віку. Але передусім любителів вінілу шукати варто в спеціалізованих магазинах платівок.

Власник кельнської крамниці Уве достеменно знає все про записану музику, тиражі, студійні лейбли та різноманітні ступені якості платівок. Він також точно знає, як має виглядати серйозна платівкова колекція. Тож коли йому пропонують придбати "повну" колекцію джазових хітів, він спочатку ретельно перевіряє, чи справді до неї входять усі епохальні виконавці та твори. І дуже швидко помічає, якщо всі "скарби" з колекції вже хтось повибирав і придбав до нього. "Без найважливіших платівок така колекція вже мало чого варта", - каже власник крамниці.

Він тримає в руках платівку з музикою у виконанні канадського джазового піаніста та композитора Оскара Пітерсона, випущену під студійним лейблом MPS - першим німецьким джазовим лейблом, чия продукція стала відома своєї високою якістю запису. "Якщо знаходиш таку MPS-платівку 1960-х - 1970-х років, то вона може коштувати до 20 євро за штуку навіть якщо нею вже користувалися", - каже Уве. Загалом ціна платівки залежить від того, в якому вона стані, але також і від того, в якому стані конверт-обкладинка: чи вона надірвана, чи є на ній подряпини.

Уве дістає із коробки наступний екземпляр: "А це в нас запис концерту Кіта Джарретта в Кельні. Пізніший випуск. Перший мав шорстку обкладинку, а цей - гладку. Подвійний альбом, який у нас коштує 15 євро - звісно, за умови, якщо платівка в ідеальному стані".

Полювання за колекційними екземплярами

Змалювати свого середньостатистичного покупця Уве не може. До нього приходять усі - від 20-річних діджеїв до заможних поціновувачів джазу. Дехто приходить, риється у коробках та не купує в підсумку нічого, каже власник крамниці. Інші приходять з метою знайти щось, що вони вже довго шукають, за прийнятну ціну. "Це справжні фріки, подібні до колекціонерів поштових марок. Для таких професіоналів купівля платівки - справжній вклад капіталу. Коли почалася світова фінансова криза, ті, хто на той момент іще не всі гроші втратив, приходили і як шалені скуповували платівки", - розповідає Уве.

Ті, хто шукає особливі та рідкісні платівки, може для пошуку проглядати, приміром, спеціалізовані каталоги, аби знати ситуацію на ринку. Ціни верхньої планки не мають. В окремих випадках за платівку люди платять 500 або ж навіть кілька тисяч євро. Та ціновий рекорд на даний момент належить платівці із записом дебютного альбому американського гурту The Velvet Underground за участі співачки Ніко (The Velvet Underground & Nico), яку вважали загубленою. Первісний варіант цієї платівки, яка потім була перероблена на культову версію "Andy Warhol", 1966 року випуску був проданий черз платформу інтернет-аукціону eBay за 155401 долар США.

Платівка не вмирає

До крамниці в одному з кельнських подвір’їв приходить останнім часом дедалі більше людей. Багато хто з клієнтів крамниці вітається один з одним, зупиняється перед входом на пляшку пива чи перекур. Двоє молодих людей із заплетеним у дредлоки волоссям заходять всередину й одразу прямують у відділ електронної музики. Вони надягають навушники й прослуховують платівку за платівкою - хлопці якраз шукають новий матеріал для своїх DJ-композицій. Уве задоволено спостерігає за ними.

"Дехто з молоді навіть не знає, що платівка має дві сторони. Вони дивляться на цю штуку як на сьоме диво світу", - каже він. Але якраз такі люди для Уве - найкращі покупці. Адже захопити когось вінілом - для нього особливе задоволення.