Тушкувати по-новому: повернення старих практик в парламент

Після невдалих переговорів щодо створення нової коаліції з Юлією Тимошенко, партія якої "Батьківщина" має свою фракцію в українському парламенті, керівництво двох найбільших фракцій - "Народного фронту" та "Блока Петра Порошенка" - перейшло до плану "Б". Оскільки обом політичним силам не вистачало голосів, аби оголосити про створення коаліції, їхні фракції було вирішено збільшити за рахунок залучення позафракційних депутатів.

Утім, у багатьох народних обранців це викликало обурення - мовляв, це дуже нагадує 2010 рік, коли із дозволу Конституційного Суду Віктор Янукович сформував коаліцію завдяки входженню до неї окремих депутатів, а не лише представників фракцій. Тоді в опозиції цих депутатів почали називати "тушками".

"Тушки" повертаються

Отже, ситуація у парламенті нині така, що коли незгодні з політикою фракції народні обранці залишають її лави, їх відразу позбавляють мандатів, але водночас приймають до неї вихідців з іншої - фактично перебіжчиків. Так сталось, наприклад, у випадку Ірини Суслової, яка як член партії "Воля" отримала депутатський мандат за списком "Самопомочі". Її виключили із фракції після голосування за признечення Віктора Шокіна генеральним прокурором. Потім її позбавили і членства у "Волі". 30 березня цього року депутатка увійшла до складу фракції "Блока Петра Порошенка".

Утім, сама Суслова, відповідаючи на запитання DW, звинувачення у "тушкуванні" спростовує - мовляв, вона півтора роки була позафракційною. Тож це відрізняє її від "тушок" доби Януковича, які переходили з фракції у фракцію, аби конвертувати свій мандат у фінансовий ресурс, пояснює вона.

Свій крок депутатка називає важким, адже це, за її словами, може мати для неї певні іміджеві втрати. "Однак в обставинах, в яких опинилася країна, кожен депутат має зрозуміти, що йому важливіше - політичні амбіції та маніпуляції, аби провести вибори та отримати більше штиків у парламенті, або те, що насправді відбудеться із країною", - пояснює Суслова. На її думку, політики, які справді хочуть змін, мають формувати уряд і починати працювати.

Нині позафракційний депутат Юрій Дерев'янко є членом партії "Воля". Щоправда, свій депутатський мандат він отримав як мажоритарник. І до лав "Блоку Петра Порошенка" він йти не поспішає. Днями Дерев'янко заявив журналістам, що у адміністрації президента цікавилися, чи можна чимось допомогти нардепу на його виборчому окрузі. Ця розмова, за словами Дерев'янка, відбувалася у контектсі обговорення підтримки коаліції та прем'єрської кандидатури Володимира Гройсмана.

На запитання DW, чи вважає він це спробою підкупу, Дерев'янко відповів, що зупинив розмову на самому початку, тому він не може казати "так" із стовідсотковою впевненістю. "Я не виключаю, що це була спроба підкупу, - розповідає народний депутат. - Важко сприйняти це інакше у той час, коли терміново намагаються сколотити коаліцію, а до цього ніколи із пропозиціями допомогти на окрузі не підходили".

За словами Дерев'янка, перехід нардепів до владних фракцій зараз має мало спільного з ідеологічними переконаннями. "Коли постала проблема у відсутності 226 депутатів у коаліції, раптом всі згадали, що непогано було би всіх позафракційних депутатів позаганяти, переконати чи купити", - розповідає політик. На його думку, цей процес має на меті зберегти збанкрутілих політиків при владі і дуже нагадує те, що відбувалося за часів Януковича.

Закон як дишло

Виконавчий директор Центру суспільних відносин Євген Магда впевнений - через брак усталених правил гри в українській політиці дати однозначну юридичну оцінку ситуації, що склалася, вкрай важко. Наприклад, щодо процесу формування коаліції є, як мінімум, два рішення Коституційного Суду, які фактично виключають одне одне. "Проблема наших політиків в тому, що вони використовують те рішення, яке підходить під їхні інтереси на даний момент часу і простору", - впевнений Магда.

Доцент кафедри політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" Максим Яковлєв натомість не вбачає формального порушення закону ані у процедурі позбавлення депутатських повноважень, ані з депутатами-перебіжчиками. "Західна практика така - якщо конституція гарантує, а ординарного закону ще немає, то застосовують конституцію", - пояснює він. Формального механізму протидії "тушкуванню", за словами політолога, також немає.

На думку Яковлєва, ці процеси в українському парламенті, тим не менш, є негативними. Виключення нелояльних людей та підбір тих, хто підлаштовується під партійного лідера, лише посилює авторитарні тенденції у партіях, які за всю історію незалежної України так і не спромоглися перетворитися на свої західні ідеологічні аналоги. А перевибори під час політичних криз є нормальною світовою демократичною практикою. "Подавати "тушкування" як спосіб врятувати країну - це знущання", - обурюється політолог.

Очікувати ж від громадськості чи Заходу бурхливої реакції на це не варто, пояснює Магда. Американські та європейські політики, за його словами, зацікавлені у розблокуванні роботи Верховної Ради та усієї системи влади. Те саме стосується і українського громадянського суспільства. "Якщо коаліція буде створена, і вона ухвалюватиме корисні рішення, до питання чистоти процедури ніхто не повернеться", - запевняє експерт.

За словами Дерев'янка, питання утворення нової коаліції вже майже вирішено - для отримання простої більшості на момент розмови із журналістом DW залишалося переконати лише чотирьох нардепів. Цьому, швидше за все, не завадить навіть офшорний скандал, який заторкнув українського президента. "На мою думку, доведеться просто заплатити більше грошей або піти на більші поступки, щоб перемогти цей скандал", - говорить народний депутат.