Трудовий кодекс для гетеросексуалів

Ухвалення Трудового кодексу назріло давно, наголосила у розмові з DW співавторка документу Людмила Денісова з фракції "Народний фронт". "Оновлення і кодифікація законів вкрай потрібні. Попередній кодекс датований ще 1972 роком", - наголосила Денісова. Екс-міністерка праці разом з колегами з інших фракцій провела системну роботу з уніфікації законодавства про працю, провела консультації з профспілками, роботодавцями і фахівцями Міжнародної організації праці. Результатом став законопроект на 150 сторінок, який містить багато новацій. На його адресу лунають і схвальні відгуки, і критика. Однак чи не найбільш резонансними стали його антидискримінаційні положення.

Річ у тім, що у статті третій, яка забороняє дискримінацію у трудових відносинах, зокрема, за ознаками віку, статі і кольору шкіри, не знайшлося місця одному з ключових європейських положень про працю: заборону дискримінації на робочому місці або при прийомі на роботу за ознакою сексуальної орієнтації. Таке положення міститься у директиві ЄС від 2000 року. Реалізувати положення цієї директиви Євросоюз вимагає від України у рамках діалогу про скасування віз для українців.

Провал у Верховній Раді

Тим не менше, депутати у четвер, 5 листопада, відмовились підтримати відповідну поправку до Трудового кодексу, внесену головою комітету з питань європейської інтеграції Іриною Геращенко за погодженою позицією з міністерствами юстиції та закордонних справ. За поправку проголосували лише 117 депутатів. 10 листопада навіть за наявності активістів та правозахисників під стінами Ради депутати спромоглися надати лише 207 голосів "за" відповідні зміни до законодавства.

Людмила Денісова не підтримала поправку 5 листопада, але проголосувала за законопроект 3442, який мав внести антидискримінаційні зміни. "Тут складно сказати. Дискусія в державі відбувається вже 15 років. Треба чути суспільство. У нас була на засіданні комітету Рада церков. Ми запросимо їх ще раз", - сказала Денісова після першого провалу голосування щодо поправки. Вона не уточнила, чи заслухає комітет, крім священників, також правозахисників чи активістів, які борються проти дискримінації за сексуальною орієнтацією.

Правозахисників провал антидискримінаційної поправки у Верховній Раді не здивував. "У нас досить гомофобний парламент", - констатував у розмові з DW активіст правозахисної ініціативи "Точка опори" Богдан Глоба. Невдоволений гул у сесійній залі у той момент, коли з вуст депутатки Геращенко пролунали слова "сексуальна орієнтація", виглядають як наочна ілюстрація цих настроїв. Така поведінка відповідає настроям у суспільстві, зауважує Євген Захаров з Харківської правозахисної групи. "Мислення зашкарубле у людей в Україні. Бо вони не модерні, не звикли до таких речей як сексуальні меншини", - каже Захаров.

Суспільне табу

Богдан Глоба наголошує, що протидія дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації є вкрай актуальною для України. "Фактів звільнення або неприйняття на роботу багато. Але люди не наважуються судитися. Зокрема й тому, що немає механізмів захисту", - каже представник "Точки опори". Євген Захаров також вказує на те, що всі антидискримінаційні норми, дотепер ухвалені парламентом, не є дієвими. Зокрема, це стосується закону про протидію дискримінації, ухваленого кілька років тому на виконання "Плану дій Україна - ЄС". "Відповідальність за дискримінацію суто декларативна. Тому ці норми не діють", - констатує Захаров. Хоча вже сам факт законодавчої заборони дискримінації - важливий сигнал суспільству, наголошують правозахисники.

До речі, під час розгляду закону про протидію дискримінації ситуація була така сама, як нині: автори закону "забули" вписати у перелік видів дискримінації поряд, приміром, з расовою, релігійною або віковою ще й дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації. "Тоді Євросоюз так само вимагав привести українське законодавство у відповідність до європейського. Але уряд і депутати проігнорували це. Згодом домовились, що це буде зафіксовано принаймні у Трудовому кодексі. Однак і на це депутати не спромоглися", - зазначає Богдан Глоба. Експерти попереджають, що ігнорування європейських антидискримінаційних норм може обернутися зривом перемовин про скасування ЄС віз для українських громадян.

Європейська норма

У Євросоюзі заборону дискримінації у трудових відносинах регулює Директива ЄС 2000/78/EC. Починаючи з 2000 року країни ЄС імплементували її у національне законодавство. Положення директиви вимагають рівності і протидії дискримінації за ознаками релігійних поглядів, віку, фізичних вад та сексуальної орієнтації. Країни ЄС по-різному реалізували положення директиви.

Приміром, у Польщі заборона дискримінації за сексуальною орієнтацією міститься безпосередньо у Трудовому кодексі. А в Німеччині - у загальному антидискримінаційному законі, який після багаторічних дебатів був ухвалений 2006 року. При цьому закон поширюється, крім трудових відносин, також на сферу освіти, соціальну та інші сфери.

Загрозлива гомофобія

Натомість в Україні сексуальна орієнтація залишається табу, коли йдеться про захист від дискримінації. Богдан Глоба застерігає: замовчування проблеми гомофобії у суспільстві сприяє агресії проти представників сексуальних меншин і безкарності нападників.

"Яскравим прикладом є нещодавні вироки у справі про підпал кінотеатру "Жовтень" у Києві", - зауважує Глоба. Двоє молодиків у суді зізналися, що кинули димову шашку, яка стала причиною пожежі у кінотеатрі, з метою зірвати показ фільму на "гомосексуальну тематику". Суд засудив їх до двох і трьох років ув'язнення умовно. "Це кваліфікували як хуліганство. При цьому гомофобні мотиви не були враховані або навіть слугували пом’якшуючою обставиною", - обурюється правозахисник. Глоба буде й надалі боротися з дискримінацією за сексуальною орієнтацією. Наступного тижня він планує разом з однодумцями провести демонстрацію під стінами Верховної Ради.