Заробітки за кордоном: проблема чи спасіння економіки?

Реальні масштаби трудової міграції залишаються невизначеними. Згідно з даними третього опитування населення за 2015-2017 роки, яке провела Держслужба статистики, в Україні нараховується один мільйон триста тисяч трудових мігрантів. Але до цієї вибірки не увійшли ті, хто вже давно працює за кордоном, і ті родини, які виїхали на заробітки у повному складі, застерігають експерти.

Мігрантів стає більше

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін на лютневій конференції в Києві "Міжнародна зустріч високого рівня з питань реформ в Україні" заявив, що лише минулого року Україну залишили більше мільйона українців. "Сто тисяч залишає Україну щомісяця, і питання далеко не тільки в тому, що там вищі зарплати. Це взагалі розуміння майбутнього і якості життя", - сказав Клімкін. 

Стрибок зовнішньої трудової міграції в Україні стався після початку війни на Донбасі 2014 року, зазначив завідувач відділом міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Олексій Позняк. За його оцінками, переважна більшість українців працюють за кордоном нетривалий час в сусідніх Польщі, Чехії, Угорщині та Росії. "Більш тривале перебування за кордоном властиве трудовим мігрантам, які виїжджають до віддалених держав: Італія, Іспанія, Португалія, Греція, а також країни Західної Європи, перш за все, Німеччина", - зазначив експерт.

Згідно з оприлюдненими соціологічними дослідженнями, дві третини працездатних українців обмірковує можливість виїзду на заробітки за кордон, ще двадцять відсотків планують конкретні дії, а шість відсотків вже доклали для цього зусиль, заявила на прес-конференції в Києві голова правління Українського інституту соціальних досліджень Ольга Балакірєва. За її словами, майже третина українських підприємств вже скаржиться на брак робочої сили. "Це стосується всіх галузей, включно з торгівлею і сільським господарством, а не лише промисловості та видобувної галузі" , - зазначила вона.

Значно вищі зарплати

Можливість в Україні знайти роботу за фахом та з гідною платнею значно менша, ніж в країнах ЄС, вважає голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь. "В тій же Польщі люди мають некваліфіковану роботу з оплатою 700-900 доларів на місяць. А в Чехії рівень платні ще вищий", - зазначив Соболь. Він вважає, що трудова міграція становить загрозу для України і загрожує їй соціальним колапсом. Щоби запобігти цьому, Соболь зажадав від уряду розробки програм з підтримки роботодавців.

Прем'єр України Володимир Гройсман вже заявив 27 лютого, що збільшення середньої зарплати до 10 тисяч гривень, на яке цього року сподівається уряд, сприятиме поверненню з-за кордону трудових мігрантів. Водночас, директор департаменту монетарної політики і економічного аналізу Нацбанку України Сергій Ніколайчук написав на своїй сторінці у Facebook, що наступними роками слід очікувати збільшення трудової міграції в Польщу. "Але в середньостроковій перспективі очікується певна конвергенція рівнів заробітної плати і продуктивності, що допоможе трохи заспокоїти ситуацію", - зазначив Ніколайчук.

Олексій Позняк також підтвердив, що Польща стає найбільш привабливим ринком для закордонних заробітків і вже стала популярнішою для українських трудових мігрантів, ніж Росія. Він зазначив, що його польські колеги нарахували 770 тисяч українських трудових мігрантів. Але наприкінці лютого міністерка з гуманітарної допомоги та біженців Польщі Беата Кемпа оцінювала кількість українців у Польщі в два мільйони осіб. Польська влада охоче приймає в себе українців і використовує їх як аргумент в дискусії з офіційним Брюсселем, який намагається спонукати Польщу приймати біженців з охоплених воєнними конфліктами країн Близького Сходу й Африки.

Вимушений оптимізм: грошові перекази та іноземний досвід

У київському Центрі економічної стратегії констатують, що в Україні зовнішня трудова міграція спостерігається від дев'яностих років минулого століття. А її збільшення останніми роками обумовлене економічною та політичною кризами, анексією Криму Росією та війною на Донбасі і запровадженням безвізового режиму для українців в Європі.

Старша економістка цього дослідницького центру Ірина Піонтківська вважає, що кількість українців, які мають досвід роботи за кордоном, може перевищувати три мільйони. Але це не означає, що всі вони зараз відсутні в державі, бо переважна більшість з них, це - "маятникові мігранти", що виїжджали за кордон на нетривалий час і повернулися додому. На думку експертки, така міграція справляє на економіку України навіть позитивний ефект.

Піонтківська навела статистику Нацбанку України про надходження 2016 року приватних грошових переказів з-за кордону в 5,5 мільярда доларів, або 5,8 відсотка ВВП, а за три квартали 2017 року - 5,2 мільярди доларів. "За даними Держстату, 70 відсотків мігрантів привозили гроші особисто або передавали через друзів чи водіїв. Тож обсяги грошових потоків від трудових мігрантів можуть бути ще більшими", - припустила економістка. Своєю чергою, Олексій Позняк вважає, що короткочасна трудова міграція може бути вигідною і для України, і для приймаючих держав, якщо домовитися з ними про сприяння працевлаштуванню мігрантів за умови, що вони повернуться додому за певний час.