Три шведи зробили «фішкою» реалізацію північнокорейських джинсів

На рекламному відеоролику Noko Jeans - похмурі багатоповерхівки. Потім довгі ряди швацьких верстатів, за ними швачки в червоних беретах. І ось раптом в кадрі з’являється білява шведка, шеф-модельєр.

Шлях до створення джинсів Noko, розповідає Тор Рау7ден Кельстіген, був довгим і тернистим. Він - один із засновників фірми: "Рухатись до цієї мети можна було лише маленькими кроками, і кожного разу підстерігала небезпека, що цей крок буде останнім."

Відкриття комуністичної Кореї

Тор Рауден Кельстіген сидить у світлому офісі в Стокгольмі разом зі своїм компаньйоном Якобом Естромом. Обидва хлопці працювали в інтернет-фірмі, з дев’ятої ранку до п’ятої вечора. Якось вони натрапили на веб-сторінку з Північної Кореї. На ній соціалістична держава пропонувала свої товари, від косметики до танків. При слові "джинси" у серці защемило, пригадує Якоб Естром: "Ми не уявляли, які на вигляд джинси з Північної Кореї. Та швидко збагнули, що за цією пропозицією насправді нічого не стоїть. Минуло ще півтора роки, поки ми таки вирішили їх виробляти. Довго мучились питанням - а чи можна, а чи треба? І лише коли нарешті усвідомили, лише тоді по-справжньому прокинулися."

Власне, азійські країни Китай, Таїланд, Малайзія, Південна Корея тощо - давно штампують одяг для західних компаній, використовуючи дешеву робочу силу. Інша річ - Північна Корея, що й досі будує комунізм. Для західних комерсантів це terra incognita, перш за усе через свою закритість. Втім, до кінця 60-х років соціал-демократична Швеція підтримувала з Північною Кореєю стабільні торговельні відносини. Азіати поставляли мультфільми, північноєвропейці - важке шахтне обладнання, були відкриті посольства, розповідає Кельстіген.

Але це все в минулому. Сьогодні Північна Корея є диктатурою, ізольованою від усього світу. Народ голодує, керівник держави створює атомну зброю. З таким суспільством бізнесу не зробиш, каже Ульф Ельдстром зі шведського профспілкового об’єднання: "Уся економічна діяльність контролюється режимом. Якщо ти хочеш займатись бізнесом, то повинен грати за їхніми правилами. Ти з’являєшся у їхній пропаганді, режим використовує тебе як доказ міжнародного визнання."

Джинси Noko позиціонуються як соціальний проект

Тим часом Кельстіген каже, своїм джинсовим проектом вони прагнуть припинити ізоляцію Північної Кореї. Поки ж лише заробляють на дешевій робочій силі. Джинси "з епохи сталінізму" коштують 150 євро. Відповідальна за виробництво Камілла Остерберг представляє елітний продукт "made in Asia": "У нас є дві моделі, Kara та Oke. Kara трохи вужчі, Oke - просторішого покрою. Їх розробила шведський дизайнер. До поясу прикріплена тверда нитка, за неї штани можна вішати або використовувати як модний аксесуар."

На відсутність попиту шведи не скаржаться. Перші джинси продавались, наче гарячі булочки. Але після початкового буму постає питання, як розвиватись далі. Якоб Естром вважає, що аргументів на користь купівлі цих джинсів вистачає: "Ми рекламуємо тим, що розповідаємо нашу історію. Можна купувати джинси, вважаючи це прикольним або маючи бажання включитися у процес. Коли люди їх купуватимуть, ми зможемо продовжити справу та висвітлювати нові аспекти теми."

Автори: Аґнес Бюріґ / Захар Бутирський

Редактор: Роман Гончаренко