Три умови для Андрія Коболєва
22 березня 2019 р.
Продовження транзиту газу через Україну до ЄС, збільшення його власного видобутку та виокремлення з "Нафтогазу" газотранспортної системи (ГТС) в окрему незалежну компанію. Це три основні вимоги нового контракту з чинним головою "Нафтогазу" Андрієм Коболєвим, який уряд має намір укласти з ним до 23 березня 2020 року, йдеться у розпорядженні кабміну від 20 березня 2019 року, опублікованому на сайті уряду.
При цьому прем'єр-міністр України Володимир Гройсман домігся свого - у новому контракті для Коболєва передбачено, що його винагорода за роботу в НАК "Нафтогаз України" буде урізана наполовину, без виплати щомісячних та квартальних премій, з можливою виплатою премії за рік в кінці строку дії контракту в розмірі, передбаченому у фінансовому плані компанії. "Завдання - забезпечити функціонування ГТС та продовження транзиту, досягти цілей видобутку газу 18 мільярдів кубів щороку, і третє: ми не будемо платити захмарних зарплат", - заявив Гройсман на останньому засіданні уряду. При цьому він додав, що невиконання завдань буде приводом розірвати з Андрієм Коболєвим контракт достроково.
Нереальний видобуток
Старший аналітик, експерт з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Денис Саква вважає, що дострокове розірвання контракту з Коболєвим неминуче, адже виконання деяких поставлених перед ним завдань нереальне. Зокрема, на його думку, це стосується збільшення власного видобутку газу. За даними НАК "Нафтогаз", у 2018 році в Україні в цілому було видобуто 21 мільярд кубометрів газу. При цьому підприємства, які в ходять в групу "Нафтогазу", видобули 16,6 мільярда кубометрів (з них "Укргазвидобування" - 15,5 мільярда, "Укрнафта" - 1,1 мільярда, "Чорноморнафтогаз" - 0,01 мільярда).
За словами експерта, підприємства працювали на максимумі своїх потужностей. "Збільшити за рік видобуток до 18,2 мільярдів кубометрів, як хоче уряд, просто нереально. Хоча останнім часом "Нафтогаз" інтенсифікував видобуток, підписав кілька контрактів на буріння нових свердловин і на ремонт старих, але отримати значний приріст видобутку відразу на більш ніж півтора мільярда кубометрів – це неможливо", - наголошує Денис Саква. Він впевнений, що навіть нещодавно отримана компанією "Укргазвидобування" ліцензія на розробку нафтогазового родовища Південно-Кобзівської площі у Харківській області не зарадить ситуації. "Це не ті масштаби, які дозволять швидко наростити такий об'єм газу", - сказав DW представник компанії Dragon Capital.
Від кого залежить транзит?
З цим погоджується і директор спецпроектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев. На його думку, виконання жодної з вимог, які поставив уряд перед Андрієм Коболєвим, не залежить від самого голови "Нафтогазу". "Що стосується збереження транзиту через територію України, то без згоди Росії це не можливо. Тут політика, і тут не все залежить від пана Коболєва", - вважає Рябцев. Як відомо, строк дії чинного транзитного контракту України з російським "Газпромом" спливає наприкінці цього року. Після його завершення, у 2020 році, російський монополіст має намір максимально скоротити транзит свого газу через територію України. Вже відомо, що з початку 2020 року "Газпром" припинить транзит газу до Болгарії та Угорщини через Україну.
Однак у Андрія Кобалєва є шанс укласти новий транзитний контракт з "Газпромом". Адже у липні минулого року "Нафтогаз" подав другий позов до Стокгольмського арбітражу з вимогою переглянути ставку тарифу на транзит з 18 березня 2018 року і стягнути з "Газпрому" близько 12 мільярдів доларів. При цьому в "Нафтогазі" заявили, що Україна готова переглянути суму позову або відмовитися від позову до "Газпрому", якщо російська компанія укладе новий довгострокий контракт на транзит.
Анбандлінг допоможе
Для збереження транзиту газу українською ГТС "Нафтогазу" потрібно завершити реформу ринку газу в Україні. А для цього, своєю чергою, відповідно до вимог Євросоюзу, потрібно розділити компанію, виокремивши газотранспортну систему в окрему незалежну компанію. Це так званий процес анбандлінгу. Уряд пропонує Андрію Коболєву зосередитись на цьому протягом наступного року. "Ми маємо врешті отримати справжню реформу "Нафтогазу", яка дозволить отримати відокремленого оператора ГТС, сертифікованого за принципами та законодавством ЄС", - каже Володимир Гройсман і нарікає на те, що цього не було зроблено раніше.
Президент аналітичного центру "Діксі Груп" Олена Павленко погоджується з тим, що про анбандлінг можна було подбати і раніше. "Ми маємо чесно визначитись, що більш ніж півтора року всі тягнули з анбандлінгом. Передусім потрібні зміни до закону про концесії, аби надати "Нафтогазу" можливість передавати трубу у концесію. Але насправді це не залежить від однієї люди", - зазначає Павленко. Вона вказує на те, що виокремлення української ГТС в окрему незалежну компанію та передача її іншому оператору радше залежить від парламенту, і Андрій Кобалєв має слабкий вплив на депутатів, аби активно лобіювати цей процес. "До цієї роботи має включитися Кабмін, адже йдеться про енергетичну безпеку країни", - вважає Олена Павленко.
Сам Андрій Коболєв стримано оцінює перспективи швидко завершити анбандлінг. "Про те, що треба робити, вже багато говорилось, як і про те, що нам потрібен західний партнер для ГТС, що це важливо для продовження транзиту територією України (…) Однак жодного конкретного кроку в цьому напрямку не було зроблено", - сказав Коболєв в інтерв'ю "РБК-Україна".
У Верховній Раді ще рік тому був зареєстровані зміни до закону "Про концесії". Його вже підтримали в першому читанні, і в лютому цього року внесли до порядку денного роботи парламентської сесії. Однак, чи дійдуть у депутатів до нього руки чи легше буде розірвати контракт з Коболєвим, питання відкрите.