Три роки потому. Як затягується справа Бузини

У понеділок, сьомого травня, у Шевченківському суді Києва має продовжитися підготовче засідання у справі щодо вбивства журналіста та публіциста Олеся Бузини, відомого своїми проросійськими поглядами. Попередній розгляд справи розпочався ще дев'ятого лютого цього року, але суд постійно брав перерву, пояснюючи це процедурними моментами та зайнятістю суддів у інших судових процесах. Так, на останньому із засідань у вівторок, 24 квітня, суд розглянув скарги адвокатів підозрюваних на дії прокурорів, відхилив їхнє клопотання щодо відводу прокурора та оголосив чергову перерву.

Таким чином, судді досі не перейшли до розгляду справи по суті, попри той факт, що 16 квітня виповнилося три роки з моменту вбивства Бузини, хоча спочатку все виглядало так, що розслідування злочину не забере багато часу. Майже через два місяці після вбивства міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що справа розкрита, а прокуратура і МВС відрапортували про затримання підозрюваних. Ними виявилися близькі до правого угруповання "С-14" Денис Поліщук та Андрій Медведько.

Слідство запевняло в отриманні достатньої кількості доказів для доведення провини підозрюваних, зокрема результатів експертизи ДНК та прямих свідчень очевидців. Але Поліщук та Медведько наполягали на тому, що вони не лише не винні, але, взагалі, були поза межами Києва в день вбивства. Судові засідання за їх участі супроводжувалися акціями підтримки представників правих організацій, і через деякий час суд замінив попереднє ув'язнення домашнім арештом, а потім відмовився й від цього запобіжного заходу.

За час, що минув, справу встигли передати з Києва до одеської прокуратури і повернути назад. У підсумку досудове розслідування завершилося лише у червні минулого року, а до Шевченківського суду справу передали лише наприкінці листопада.

Адвокати і правозахисники

Найбільш активно розслідування критикують адвокати обох сторін цієї справи. Так, колишній заступник генерального прокурора часів Януковича Ренат Кузьмін, а нині адвокат матері вбитого журналіста Валентини Бузини наполягає на тому, що у справі Бузини немає жодного поступу. Про це він написав на третю річницю загибелі Бузини у Facebook. "Суд, ніби знущається, призначає по одному засіданню на квартал, а під час засідань, що вже відбулися, розглядає лише процедурні питання".

Не менше претензій до швидкості розгляду справи й у адвоката обвинувачених Андрія Федура. "Якщо розгляд цієї справи і далі буде йти такими темпами, аж два засідання на три місяці, то завершення слід очікувати десь у 2033-му році", - іронізує адвокат. На його думку, судді просто не поспішають розглядати справу по суті, очікуючи на ліквідацію Шевченківського районного суду в рамках судової реформи, після чого розгляд справи фактично заново відбуватиметься у новоствореному окружному суді.

На повільний прогрес у розслідуванні та судовому процесі скаржаться й міжнародні правозахисні організації. Так, у річній доповіді про стан прав людини в Україні та світі, що був презентований Amnesty International 22 лютого цього року, констатується відсутність результатів розслідування вбивста Бузини, якого ставлять в один ряд із іншим вбитим у Києві журналістом Павлом Шереметом. Аналогічні закиди містяться й у доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини щодо ситуації з правами людини в Україні у проміжок часу з 16 листопада 2017 року по 15 лютого 2018 року.

У розмові з DW виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк була дещо менш скептична. За її словами, справа є фактично розслідуваною, і у ній є конкретні звинувачені, тому говорити про повну відсутність результатів недоречно. Але експертка визнає - слідство тривало невиправдано довго, враховуючи той факт, що підозрювані були встановлені вже в перші місяці після злочину. "Справу передали до суду лише в листопаді минулого року, і досі залишається питання, чому це тривало так довго", - каже Романюк.

Додаткове розслідування

Адвокат Кузьмін запевняє, що таке гальмування справи пов'язане із "небажанням покарати винних" з боку української влади. За його словами, існує ще одна справа за фактом вбивства Бузини, але вже щодо організаторів та замовників злочину, яка перебуває в провадженні прокуратури. І ця справа, пише Кузьмін, "взагалі не розслідується", адже вбивство журналіста, за його словами, було здійснено в інтересах чинної влади.

У відповідь на запит DW в прокуратурі міста Києва зазначили, що 24 червня 2017 року з основної справи в інше кримінальне провадження були виділені матеріали щодо невстановлених осіб, які можуть бути причетними до здобуття зброї, використаної під час вбивства, та до підготовки злочину. У повідомленні, наданому прокуратурою, зазначається, що вбивство було вчинене групою осіб за попередньою змовою, а Медведько та Поліщук були безпосередніми виконавцями злочину.

У прокуратурі, однак, не прокоментували слів щодо того, чи йдеться про ймовірних замовників убивства. У згаданій вище доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини також не поспішають називати фігурантів цього розслідування замовниками, зазначаючи, що йдеться про "встановлення додаткових підозрюваних". На думку юристів Інститут масової інформації, говорити про замовний характер вбивства також зарано, запевняє Романюк. "З більшою вірогідністю, можна припустити, що вбивство сталося з ідеологічних міркувань самих підозрюваних, але остаточну крапку в справі має поставити суд", - каже експертка.